У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Кравченка К.Т.,
суддів
Жука В.Г., Мороза М.А.
розглянула в судовому засіданні 30 листопада 2006 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_1
та засудженого ОСОБА_2
Вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької
області від 17 квітня 2006 року
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_1, непрацюючого, несудимого,
засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 11 років
позбавлення волі, ч. 1 ст. 263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
сукупністю злочинів йому остаточно визначено покарання 12 років
позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на
відшкодування моральної шкоди 50000 грн. та на користь держави на
відшкодування судових витрат у сумі 4750 грн. 01 коп.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 16 травня
2006 року у вирок внесено зміни: відносно долі речового доказу -
грошових купюр на суму 1000 доларів США, які зберігаються в
Могілів-Подільському відділенні АППБ "Аваль", та постановлено його
передати власнику ОСОБА_4
В решті вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком, ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те,
що він у середині 2004 року та на початку червня 2005 року придбав
у м. Чернівці на ринку у невідомого чоловіка двоствольну
мисливську рушницю 16 калібру та набої до неї за 300 грн., у с.
Козлів у ОСОБА_5 - одноствольну мисливську рушницю 16 калібру та
набої до неї за 250 грн., та в с. Хоньківці у ОСОБА_6 -
двоствольну мисливську рушницю 12 калібру та 20 набоїв до неї за
320 грн. Після чого, готуючись до нападу на ОСОБА_7, із придбаних
рушниць він умисно виготовив нестандартну вогнепальну зброю -
обрізи, яку зберігав у різних місцях та носив при собі без
передбаченого законом дозволу.
Крім цього, 26 червня 2005 року в м. Могилів-Подільську
ОСОБА_2, із мотивів помсти за спричинену йому та його друзям
образу ОСОБА_7 з метою позбавлення останнього життя, із двох
обрізів мисливських рушниць 12 та 16 калібрів зробив у ОСОБА_7 4
постріли, заподіявши дробові вогнепальні поранення, від яких він
помер на місці події.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить змінити судові
рішення, перекваліфікувавши дії ОСОБА_2 з ч. 1 ст. 115 на ч. 1 ст.
119 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, пом'якшивши йому покарання та
зменшивши суму цивільного позову. Вказує на невідповідність
висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне
застосування кримінального та істотні порушення вимог
кримінально-процесуального закону. Вважає, що ОСОБА_2 вчинив
убивство з необережності, оскільки він не мав наміру на
позбавлення життя потерпілого, а його дії були спрямовані на
захист інтересів своєї сім'ї. Крім цього, зазначає, що засудженому
призначено суворе покарання, яке не відповідає даним про його
особу.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 викладає аналогічні
доводи та прохання.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних
скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають.
Висновок про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні
зазначених злочинних дій, грунтується на досліджених у судовому
засіданні доказах, аналіз яких судом дано у вироку.
Зокрема, свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили факт продажу
ними ОСОБА_2 рушниць вищезазначеного калібру разом із набоями до
них, свідок ОСОБА_8, який був присутній під час виготовлення
засудженим ОСОБА_2 з мисливських рушниць нестандартної
вогнепальної зброї - обрізів, детально показав зазначені
обставини, потерпіла ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_9 в ніч з 25 на 26
червня 2005 року чули постріли, після чого дізналися, що вбито
ОСОБА_7
Так, про умисел ОСОБА_2 на вбивство потерпілого, що
оскаржують захисник та засуджений у касаційних скаргах, свідчить
підготовка засудженого до даного злочину, а саме, розробка ним
плану злочину, придбання мисливських рушниць та виготовлення
власноручно з них обрізів, які були перевірені на боєздатність.
Під час виконання свого плану ОСОБА_2 дочекався ОСОБА_7 біля його
будинку та без попередження зробив у нього чотири постріли з двох
обрізів із відставні, достатньої для вбивства. Хоча засуджений
наголошує на тому, що його дії були спрямовані на захист інтересів
його сім'ї, проте, із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_7 не
завдав тяжкої шкоди ОСОБА_2 та його сім'ї, а тому останньому
захищатися необхідності не було.
За таких обставин та враховуючи дані, які містяться у
протоколах огляду місця події, відтворення обстановки та обставин
події, огляду трупа, висновками судово-медичної, психіатричної,
хімічної балістичної та комплексної балістичної експертиз, а також
іншими наведеними у вироку доказами, немає підстав ставити під
сумнів і висновки суду щодо наявності у ОСОБА_2 умислу на вчинення
вбивства потерпілого ОСОБА_7
Вищевказаними доказами спростовуються наведені засудженим та
захисником у касаційних скаргах доводи про те, що ОСОБА_2 учинив
убивство ОСОБА_7 через необережність. Тому, їх посилання на
невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи,
безпідставні.
Отже, ОСОБА_2 законно й обгрунтовано засуджено за ч. 1 ст.
263 та ч. 1 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, згідно зі
встановленими судом фактичними обставинами справи. Вважати
неправильною юридичну оцінку його дій немає підстав.
Покарання ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого
злочину, даних про його особу, а також обставин, що пом'якшують та
обтяжують покарання. Підстав для його пом'якшення, як про це
просять засуджений та захисник у касаційних скаргах, не
вбачається, оскільки воно відповідає санкціям статей, за якими
ОСОБА_2 засуджено та є необхідним і достатнім для його виправлення
та попередження нових злочинів.
Порушень чинного законодавства, які б істотно вплинули на
правильність прийняття рішення у справі, не вбачається.
Вірно вирішено питання і в частині цивільного позову та
задоволено на суму, визнану судом доведеною.
Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для
призначення справи до касаційного розгляду.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
у задоволенні касаційних скарг захисника ОСОБА_1 та
засудженого ОСОБА_2 відмовити.
С у д д і:
Жук В.Г. Кравченко К.Т. Мороз М.А.