У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Кравченка К.Т.,

     суддів

     Жука В.Г., Мороза М.А.,

     за участю прокурора

     Сорокіної О.А.

     розглянула у судовому засіданні у м. Києві 30 листопада  2006
року кримінальну справу за касаційним подання заступника прокурора
Миколаївської  області  на  вирок  Арбузинського  районного   суду
Миколаївської області від 17 жовтня  2005  року  щодо  засудженого
ОСОБА_1

     Вироком Арбузинського районного  суду  Миколаївської  області
від 17 жовтня 2005 року

     ОСОБА_1,

     уродженця  м.   Южноукраїнськ   Миколаївської   області,   не
судимого,

     засуджено за ч. 1 ст. 296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 1  місяць
арешту, за ч. 3 ст. 186 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          із  застосуванням
ст. 69  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки  виправних  робіт  з
відрахуванням в доход держави 20% із суми заробітку засудженого, а
на підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         за сукупністю  злочинів,
шляхом  поглинення  менш   суворого   покарання   більш   суворим,
призначено 2 роки виправних робіт з відрахуванням в доход  держави
20% із суми заробітку засудженого.

     ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 15 серпня 2005 року,
перебуваючи  у  нетверезому  стані,  у  дворі  будинку   АДРЕСА_1,
вимагаючи сплати боргу ОСОБА_2 став бити його  молодшого  брата  -
ОСОБА_3,  та  погрожуючи  розправою  примусив  ОСОБА_3   зняти   з
мотоцикла ОСОБА_4 міст, вартістю 180грн., після чого відкрито  ним
заволодів. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1, грубо  порушуючи
громадський порядок з мотивів явної неповаги  до  суспільства,  що
супроводжувалося особливою  зухвалістю  у  вигляді  нахабності  та
грубості, став ображати ОСОБА_3 брутальною  лайкою  та  бити  його
руками і ногами по різним  частинам  тіла,  примусивши  останнього
віднести викрадений міст до його місця проживання,  чим  спричинив
потерпілому ОСОБА_4 шкоду на суму 180грн. Крім того, ОСОБА_1  став
ображати батька ОСОБА_3 - ОСОБА_4, який відразу  прийшов  до  його
двору та пропонував заспокоїтися і віддати викрадене, але  ОСОБА_1
продовжував брутально висловлюватися  на  їх  адресу  та  схопивши
вила, став ними розмахувати, погрожуючи розправою.

     В апеляційному порядку справа не роглядалася.

     У касаційному поданні прокурор  просить  вирок  щодо  ОСОБА_1
скасувати, справу направити на новий судовий розгляд,  посилаючись
на те, що суд  безпідставно  призначив  засудженому  покарання  із
застосуванням  ст.  69  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  що  привело  до
призначення покарання, яке не відповідає тяжкості злочину і  не  в
повній мірі врахував обставини, що обтяжують покарання.

     Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора,
який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи  та
обговоривши доводи подання, колегія суддів  вважає,  що  касаційне
подання підлягає задоволенню з таких підстав.

     Дійсно, призначаючи покарання менш суворіше, ніж  передбачено
ч. 3 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на підставі ст. 69 КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  суд  навів  лише  одну   обставину,   що   пом'якшує
покарання, що не недостатньо для застосування ст.  69  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
суд призначає покарання за сукупністю злочинів  шляхом  часткового
складання покарання, що призначені за окремі злочини,  або  шляхом
поглинення менш суворого покарання більш суворим.

     Призначаючи покарання  ОСОБА_1  за  сукупністю  злочинів  суд
порушив кримінальний закон і поглинув більш суворе покарання  менш
суворим, яким є виправні роботи щодо арешту.

     У зв'язку з порушенням кримінального закону  при  призначенні
покарання, вирок підлягає  скасуванню,  а  справа  направленню  на
новий судовий розгляд.

     При  новому  розгляді  справи  суду  слід  усунути  зазначені
порушення і постановити рішення у відповідності до вимог закону.

     Ураховуючи викладене, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах

     у х в а л и л а :

     касаційне подання заступника прокурора Миколаївської  області
задовольнити, вирок  Арбузинського  районного  суду  Миколаївської
області  від  17  жовтня  2005  року  щодо   засудженого   ОСОБА_1
скасувати, справу направити на новий судовий розгляд у той же  суд
в іншому складі суду.

                           С у д д і :

     Жук В.Г. Кравченко К.Т. Мороз М.А.