У х в а л а
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Верещак В.М.,
суддів
Кривенди О.В., Школярова В.Ф.,
за участю: прокурора
Сорокіної О.А.,
захисника
ОСОБА_1,
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 30 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_1
та засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4 на судові рішення щодо
них.
Вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10
серпня 2005 року засуджено:
ОСОБА_2, раніше судимого 7 травня 2004 року за ч. 1 ст. 263
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на два роки позбавлення волі, а на
підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільненого від відбування
покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два
роки,
- за ч. 3 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на вісім років
позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч. 2 ст. 317 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на п'ять років
позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч. 1 ст. 263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на два роки
позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, за сукупністю
злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим,
ОСОБА_2 визначено покарання - вісім років позбавлення волі з
конфіскацією всього майна.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, за сукупністю
вироків, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту
частину покарання за попереднім вироком від 7 травня 2004 року та
остаточно призначено ОСОБА_2 покарання - вісім років шість місяців
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю
засудженого;
ОСОБА_3, раніше неодноразово судиму, востаннє 27 квітня 1995
року за ч.ч. 2,3 ст. 140 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на сім років
позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 3 ст. 307 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього
майна, яке є власністю засудженої;
ОСОБА_4, не судимого,
за ч. 2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на п'ять років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю
засудженого.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області 17 січня 2006
року зазначений вирок залишено без зміни.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_5. та ОСОБА_6, вирок щодо
яких у касаційному порядку не оскаржений і касаційного подання
щодо них не внесено.
Засуджені визнані винними у вчиненні злочинів за таких
обставин.
На початку травня 2004 року у м. Черкаси ОСОБА_5. створив
організовану групу, діяльність якої була спрямована на незаконне
придбання, виготовлення, зберігання з метою збуту та збут
наркотичних засобів у м. Черкаси. До складу цієї групи ввійшли
ОСОБА_6 та ОСОБА_2., а з кінця червня 2004 року - ОСОБА_3.
ОСОБА_5., як організатор, керівник та активний учасник,
підбирав членів групи, розробляв плани злочинів, розподіляв між
учасниками групи ролі, підшукував місця для незаконного придбання
сировини для виготовлення наркотичних засобів і займався їх
придбанням, зберігав з метою збуту, виготовляв та збував
наркотичні засоби.
ОСОБА_6, відповідно з відведеною їй роллю, з початку травня
2004 року брала участь у незаконному придбанні сировини для
виготовлення наркотичних засобів, зберігала наркотичні засоби за
місцем свого проживання з метою збуту, безпосередньо займалася
збутом наркотичних засобів, надавала приміщення своєї квартири для
вживання наркотичних засобів.
ОСОБА_2. з початку травня 2004 року безпосередньо брав участь
у виготовленні ацетильованого опію з метою його збуту, зберігав
наркотичні засоби з метою збуту за місцем свого проживання,
надавав своє помешкання для незаконного виготовлення наркотичних
засобів з метою збуту.
ОСОБА_3., відповідно з відведеною їй роллю, з кінця червня
2004 року брала участь у незаконному придбанні та перевезенні
макової соломи для її збуту та подальшого виготовлення наркотичних
засобів, безпосередньо займалася збутом наркотичних засобів.
Як зазначено у вироку, створена організована група діяла з
початку травня 2004 року по 23 липня 2004 року, систематично
збуваючи наркотичні засоби.
ОСОБА_2. та ОСОБА_5. у квартирі, яка належала ОСОБА_2, за
попередньою змовою між собою, виготовляли особливо небезпечний
наркотичний засіб - ацетильований опій, який ОСОБА_5. переносив до
свого спільного з ОСОБА_6 проживання, де незаконно зберігали з
метою збуту та збували його по ціні 15 гривень за 1 мл., а також
надавали приміщення своєї квартири для вживання наркотичних
засобів шляхом внутрівенної ін'єкції ОСОБА_7., ОСОБА_8 та ОСОБА_9.
ОСОБА_2. з початку травня по 23 липня 2004 року, надавав
ОСОБА_5 приміщення своєї квартири за адресою АДРЕСА_1, для
виготовлення наркотичних засобів з метою збуту.
ОСОБА_3 з кінця червня 2004 року брала участь у незаконному
придбанні та перевезенні макової соломи для її збуту та подальшого
виготовлення наркотичних засобів і безпосередньо займалася збутом
наркотичних засобів.
ОСОБА_3 купляла макову солому в АДРЕСА_2 у ОСОБА_4, після
чого перевозила її до помешкання ОСОБА_5, де разом з ним
займалася збутом макової соломи.
ОСОБА_4 у невстановленої особи, в невстановлений час та місці
незаконно з метою збуту придбав 2 мішки коробочок рослин маку,
після чого переніс їх до себе додому в АДРЕСА_2, де шляхом
подрібнення з одного мішка виготовив особливо небезпечний
наркотичний засіб - макову солому, яку незаконно зберігав з метою
збуту. 22 липня 2004 року ОСОБА_4 збув 5 стаканів цього
наркотичного засобу вагою 195 г за 75 гривень ОСОБА_3., а 18
вересня 2004 року працівниками міліції було виявлено та вилучено у
ОСОБА_4 4565 г цього наркотичного засобу.
Крім того, ОСОБА_2. в липні 2004 року знайшов біля свого
будинку обріз мисливської рушниці, який зберігав без передбаченого
законом дозволу з метою збуту в своєму помешканні. 25 вересня 2004
року ввечері ОСОБА_2. ніс вказаний обріз та був затриманий
працівниками міліції.
У своїй касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений
ОСОБА_2. вказує на неповноту та однобічність досудового і судового
слідства, істотні порушення кримінально-процесуального закону,
невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Крім
того, вказує на застосування до нього недозволених методів
досудового слідства. Просить судові рішення щодо нього скасувати,
а справу - направити на нове розслідування.
У касаційній скарзі засудженого ОСОБА_4 йдеться про його
непричетність до вчинення злочину, однобічність та неповноту
досудового і судового слідства, істотні порушення вимог
кримінально-процесуального закону. Зокрема, ОСОБА_4 стверджує, що
ОСОБА_3. та ОСОБА_10, на показаннях яких грунтується вирок суду
щодо нього, його оговорили, крім того, ці показання містять
істотні протиріччя, які суд не усунув. Просить скасувати судові
рішення щодо нього а справу - закрити.
Аналогічні доводи та прохання містяться у касаційній скарзі
захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_1
Засуджена ОСОБА_3. у своїй касаційній скарзі ставить питання
про скасування судових рішень з направленням справи на нове
розслідування у зв'язку з однобічністю та неповнотою досудового і
судового слідства та неправильним застосуванням кримінального
закону. Зокрема, ОСОБА_3. вказує на те, що не вчиняла злочинів у
складі організованої групи, а лише один раз збула ОСОБА_5 макову
солому.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення
захисника ОСОБА_1, яка просила скасувати судові рішення щодо
ОСОБА_4, а справу щодо нього - закрити, думку прокурора про
необхідність залишення скарг без задоволення, а вироку - без
зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги
підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 334 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
мотивувальна
частина обвинувального вироку повинна містити формулювання
обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця,
часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів
злочину. В цій частині вироку наводяться докази, на яких
грунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням
мотивів, з яких суд відкидає інші докази.
Виходячи зі змісту вказаної норми закону, у вироку, крім
іншого, має бути наведене мотивування суду щодо кваліфікації
злочину, яке полягає у співставленні ознак установленого судом
злочинного діяння та ознак злочину, передбаченого кримінальним
законом, і в формулюванні висновків про їх відповідність.
Проте судом першої інстанції ці вимоги закону дотримані не
були, оскільки вирок взагалі не містить мотивування висновків
щодо кваліфікації злочинів, у вчиненні яких визнано винними
ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Відповідно до ч. 3 ст. 28 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
злочин
визнається вчиненим організованою групою, якщо в його вчиненні
брали участь три і більше осіб, які попередньо зорганізувалися у
стійке об'єднання для вчинення цього та інших злочинів,
об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи,
спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам
групи.
Визнавши ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_3. винними у
вчиненні злочинів у складі організованої групи, суд, на порушення
вимог статей 323, 334 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, не навів у вироку
доказів того, що створена ОСОБА_5 група була здатна забезпечити
стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно
протидіяти внутрішнім чи зовнішнім факторам, що можуть її
дезорганізувати.
У вироку суд зазначив, що створена ОСОБА_5 організована
група діяла з початку травня 2004 року по 23 липня 2004 року,
систематично збуваючи наркотичні засоби. У той же час, як
убачається з вироку, суд визнав доведеними лише два епізоди збуту
наркотичних засобів, які мали місце 17 травня 2004 року та 23
липня 2004 року.
Суд також вказав у вироку про те, що ОСОБА_5. та ОСОБА_6,
діючи у складі організованої групи, у травні-липні 2004 року
надавали ОСОБА_7., ОСОБА_8 та ОСОБА_9. приміщення для вживання
наркотичних засобів. При цьому судом не дано оцінки постановам
про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_7.,
ОСОБА_9. та ОСОБА_8 за відсутністю в їх діях складу злочину,
передбаченого ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Як убачається зі
змісту цих постанов, на час їх винесення були відсутні належні
докази придбання зазначеними особами наркотичних засобів та їх
вживання у вказаному у вироку приміщенні (т. 3, а.с. 4,6,8).
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд дійшов
передчасного висновку про вчинення ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2,
ОСОБА_3. злочинів у складі організованої групи, оскільки не навів
у вироку переконливих доказів щодо стійкості створеної групи,
наявності у її учасників єдиного плану та розподілу функцій між
ними, спрямованих на досягнення цього плану, відомого усім
учасникам групи.
Визнавши ОСОБА_4 винним у незаконному придбанні,
виготовленні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті
наркотичних засобів, суд не навів у вироку оцінки доводів цього
підсудного, на які він послався на свій захист. Зокрема, як
убачається з протоколу судового засідання, ОСОБА_4 стверджував, що
перебуває з ОСОБА_3. у неприязних стосунках, у зв'язку з чим вона
його оговорює, зазначав про те, що домоволодіння, в якому були
виявлені наркотичні засоби, йому не належить, вказував, що, на
його думку, наркотичні засоби в будинок, де він мешкав, могла
принести лише ОСОБА_3. Проте цим доводам підсудного у вироку
оцінки не дано.
Апеляційний суд на допущені судом першої інстанції порушення
вимог кримінально-процесуального закону, які колегія суддів вважає
істотними, уваги не звернув та залишив вирок місцевого суду без
зміни.
За таких обставин колегія суддів вважає, що постановлені в
справі судові рішення щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4 та в
порядку ст. 395 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
- щодо ОСОБА_5. та ОСОБА_6
підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий
розгляд, під час якого необхідно ретельно дослідити зібрані у
справі докази, дати їм належну оцінку та постановити рішення з
дотриманням усіх вимог кримінального та кримінально-процесуального
закону.
Під час нового судового розгляду справи мають бути перевірені
й інші доводи, що містяться у касаційних скаргах ОСОБА_2,
ОСОБА_3., ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_1
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України,-
у х в а л и л а :
касаційні скарги засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4 та
його захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Придніпровського районного суду районного суду м.
Черкаси від 10 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду
Черкаської області від 17 січня 2006 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4 та в порядку ст. 395 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
щодо ОСОБА_5
і ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
судді:
Верещак В.М. Кривенда О.В. Школяров В.Ф.