У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
      Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
                 у кримінальних справах у складі:
 
     головуючого-судді
     Міщенка С.М.
     суддів
     Стрекалова Є.Ф., Школярова В.Ф.
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 листопада  2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої  ОСОБА_1.
на вирок Підволочиського районного суду Тернопільської області від
16 лютого 2006 року та  ухвалу  Апеляційного  суду  Тернопільської
області від 10 травня 2006 року.
     Вироком Підволочиського районного суду Тернопільської області
від 16 лютого 2006 року
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
     громадянку України, раніше не судиму,
     засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  3  роки
обмеження волі.
     На підставі статей 75 і 76 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1.
звільнено від відбування покарання  з  випробуванням  з  іспитовим
строком 2 роки та покладенням на неї відповідних обов'язків.
     Стягнуто з ОСОБА_1.  на  користь  ОСОБА_2.  на  відшкодування
матеріальної шкоди 129 грн. та моральної - 2000 грн.
     Ухвалою  Апеляційного  суду  Тернопільської  області  від  10
травня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.
     ОСОБА_1. визнано винною та засуджено у  заподіянні  26  липня
2005  року  потерпілій   ОСОБА_2.   середньої   тяжкості   тілесні
ушкодження за обставин, викладених у вироку.
     У  касаційній  скарзі  засуджена  ОСОБА_1.,  за  її  змістом,
просить судові рішення скасувати, а справу направити на  додаткове
розслідування,  посилаючись  на   допущені   органами   досудового
слідства порушень вимог статті 22 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
          та  те,
що її вина у вчиненні інкримінованого злочину судом  не  доведена.
Також  засуджена  зазначає,  що  стягнута  на  користь  потерпілої
матеріальна шкода документально не підтверджена.
     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія  суддів  вважає,  що
касаційна скарга засудженої задоволенню не підлягає.
     Як  вбачається  із  матеріалів  справи,  висновки  суду   про
винність засудженої  ОСОБА_1.  у  заподіянні  потерпілій  ОСОБА_2.
середньої тяжкості тілесні  ушкоджень  за  обставин,  встановлених
судом і викладених у  вироку,  підтверджуються  показаннями  самої
потерпілої,  свідків  ОСОБА_3.,  ОСОБА_4.,  ОСОБА_5.   та   інших,
висновком судово-медичної експертизи та показаннями  допитаного  у
судовому  засіданні  судово-медичного  експерта   ОСОБА_6.,   який
підтвердив висновки судово-медичної експертизи, згідно яких травма
грудної клітки за  ознакою  тривалого  (більше  21  доби)  розладу
здоров'я відноситься до тілесних ушкоджень середньої  тяжкості,  а
інші тілесні ушкодження - до  легких.  При  цьому  експерт  дійшов
однозначного  висновку  про  те,  що  заподіяні  ОСОБА_2.  тілесні
ушкодження не характерні для утворення при падінні, бо  спричинені
дією тупих предметів, якими могла  бути  дерев"яна  палиця.  Такий
висновок судово-медичної експертизи співпадає з показаннями  самої
потерпілої та свідків ОСОБА_3. і  ОСОБА_4.,  які  були  очевидцями
події.
     З урахуванням зібраних у справі та досліджених судом  доказів
у їх сукупності, суд  дав  всебічну,  повну  і  об'єктивну  оцінку
зазначеним доказам,  правильно встановив фактичні обставини справи
та вірно кваліфікував злочинні дії засудженої ОСОБА_1. за ч. 1 ст.
122 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Перевіркою  матеріалів  справи   встановлено,   що   порушень
кримінально-процесуального закону  органами  досудового  слідства,
судами першої і апеляційної інстанції у справі не допущено,  а  ті
порушення на які посилається засуджена у своїй касаційній  скарзі,
відповідно до статті 370 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , не є  істотними.
Тому підстав для скасування судових рішень та  направлення  справи
на  додаткове  розслідування   за   доводами   касаційної   скарги
засудженої, у колегії суддів немає.
     Що ж стосується посилань засудженої ОСОБА_1. на те, що  судом
неправильно вирішено заявлений потерпілою цивільний позов, то вони
є безпідставними, оскільки не грунтуються  на  матеріалах  справи.
Тому і в цій частині  касаційна  скарга  ОСОБА_1.  задоволенню  не
підлягає.
     При  призначенні  засудженій  ОСОБА_1.  покарання,  судом  на
підставі ст.  65  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          враховано  як  ступінь
тяжкості вчиненого нею  злочину,  так  і  дані  про  її  особу,  з
урахуванням яких суд дійшов висновку про можливість її виправлення
засудженої  без  ізоляції  від  суспільства,  звільнивши  її   від
відбування призначеного покарання на підставі ст.  75  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     На підставі наведеного  та  керуючись  ст.  394  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
                            УХВАЛИЛА :
     у   задоволенні   касаційної   скарги   засудженої   ОСОБА_1.
відмовити.
                             СУДДI :
     Міщенко С.М.  Стрекалов Є.Ф.  Школяров В.Ф.