У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Міщенка С.М.,
суддів
Стрекалова Є.Ф. і Кармазіна Ю.М.
розглянула в судовому засіданні 28 листопада 2006 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1
в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Першотравневого районного
суду м. Чернівці від 01 серпня 2005 року та ухвалу колегії суддів
судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду
Чернівецької області від 18 жовтня 2005 року.
Цим вироком
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_1,
громадянин України, раніше судимий:
- 29.02.2000 р. за ст. 140 ч. 3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік 8 місяців позбавлення волі, звільнений
17.09.2002 р. умовно-достроково на 2 місяці 6 днів;
- 16.11.2004 р. за ст. 185 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік обмеження волі;
- засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на два
роки три місяці позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до призначеного
покарання частково приєднано покарання за попереднім вироком і
остаточно ОСОБА_2 визначено два роки шість місяців позбавлення
волі.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Чернівецької області від 18 жовтня 2005 року
вирок щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_2 засуджено за те, що він 17 травня
2005 року близько 18-ої години, знаходячись в офісі автосервісу по
АДРЕСА_1, таємно викрав майно ОСОБА_3 на загальну суму 8316 грн.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить судові рішення
щодо ОСОБА_2 змінити, пом'якшити йому покарання або звільнити від
його відбування з випробуванням. Вказує на порушення матеріального
і процесуального права та вважає, що висновки судів першої та
апеляційної інстанції щодо неможливості застосування до його
підзахисного більш м'якого покарання, є безпідставними.
Посилається на суворість призначеного ОСОБА_2 покарання і просить
врахувати обставини, що пом'якшують покарання, а також стан
здоров'я засудженого, перебування на його утриманні хворої матері.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в
її задоволенні необхідно відмовити.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у крадіжці
чужого майна, вчиненій повторно, відповідає фактичним обставинам
справи, підтверджується дослідженими судом доказами і в касаційній
скарзі захисником не оспорюється.
Дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковані правильно.
При обранні ОСОБА_2 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
врахував ступінь тяжкості вчиненого
злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшуються
покарання.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2 був раніше неодноразово
судимий за вчинення корисливих злочинів, але на шлях виправлення
не став і знову вчинив крадіжку чужого майна.
За таких обставин призначене судом ОСОБА_2 покарання є
необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових
злочинів.
Тому колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення ОСОБА_2
покарання.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону,
які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, у
справі не виявлено.
Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного
розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, немає.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
у задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах
засудженого ОСОБА_2 відмовити.
Судді:
С.М. Міщенко Є.Ф. Стрекалов Ю.М. Кармазін