У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Міщенка С.М.,
суддів
Стрекалова Є.Ф. і Кармазіна Ю.М.
за участю прокурора
Кравченко Є.С.
розглянула в судовому засіданні 28 листопада 2006 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Iзмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08
грудня 2004 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
громадянин України, раніше неодноразово судимий,
останній раз 02.12.2003 р. за ст. 309 ч. 2 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення волі та звільнений на підставі
ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
від відбування покарання
з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,
засуджений:
- за ч. 2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на шість років
позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч. 2 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на три роки
позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
шляхом поглинення
менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено шість
років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до призначеного
покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за
попереднім вироком і остаточно ОСОБА_1 визначено шість років шість
місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Відповідно до ст. 96 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1
призначено примусове лікування від наркоманії.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 і ОСОБА_3, щодо яких
касаційні скарги або подання не надходили.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 168 грн. 92 коп. судових
витрат в доход держави.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Одеської області від 22 березня 2005 року вирок
щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те,
що він у невстановлений слідством час у невстановленої особи
придбав макову солому, з якої в квартирі АДРЕСА_1 незаконно
виготовив ацетильований опій і незаконно його зберігав за тим же
місцем проживання з метою збуту.
31 січня 2004 року приблизно о 09-ій год. 15 хв. у вказаній
квартирі він незаконно збув ОСОБА_3 3 мл. ацетильованого опію.
03 лютого 2004 року приблизно о 20-ій год. він, знаходячись
на розі вулиць АДРЕСА_2, в невстановленої слідством особи
незаконно придбав 2 мл. ацетильованого опію, якого незаконно
зберігав у власному помешканні за тією ж адресою з метою збуту.
04 лютого 2004 року близько 12-ої год. у тій же квартирі він
незаконно збув ОСОБА_4 2 мл. ацетильованого опію.
02 лютого 2004 року близько 11-ої год. на розі вулиць
АДРЕСА_2 в невстановленої слідством особи він незаконно придбав 70
гр. макової соломи, яку незаконно зберігав у будинку АДРЕСА_3 без
мети збуту.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення
змінити і пом'якшити покарання. Вважає, що суд неповно дослідив
докази, не взяв до уваги обставини, що пом'якшують покарання, а
саме - його захворювання на тяжку хворобу, щире каяття, активне
сприяння слідству в розкритті злочинів, наявність на утриманні
престарілого батька, а також конкретні обставини справи.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав, що в
задоволенні касаційної скарги слід відмовити, а в порядку ст. 395
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
виключити з судових рішень щодо ОСОБА_1,
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вказівку про застосування примусового лікування
від наркоманії, перевіривши матеріли справи та обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні
касаційної скарги необхідно відмовити, а судові рішення - змінити.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні
злочинів, за які його засуджено, відповідає фактичним обставинам
справи та підтверджується дослідженими судом доказами, аналіз яких
наведено у вироку.
Так, у судовому засіданні ОСОБА_1 показав, що 04 лютого 2004
року збув 2мл наркотичного засобу - ацетильованого опію ОСОБА_4, а
також придбав і зберігав у власному помешканні без мети збуту 70
г. макової соломи.
Засуджена в цій справі ОСОБА_3 як на досудовому слідстві, так
і в судовому засіданні, підтверджувала, що 31 січня 2004 року
придбала в ОСОБА_1 за 30 грн. ацетильований опій у кількості 3 мл.
для власного вживання, після чого в той же день була затримана
працівниками міліції.
Iз показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 слідує, що в
ході проведення оперативних заходів працівниками міліції була
затримана 31 січня 2004 року ОСОБА_3, у якої в присутності
понятих, був виявлений і вилучений шприц об'ємом 5 мл з рідиною
темно-коричневого кольору в кількості 3 мл і, як пояснила ОСОБА_3,
в шприці знаходився ацетильований опій, придбаний нею для власного
вживання.
За даними висновку судово-хімічної експертизи у шприці,
вилученому 31.01.2004 року в ОСОБА_3, міститься рідина, яка є
особливо небезпечним наркотичним засобом - ацетильованим опієм,
вага якого в перерахунку на суху речовину становить 0,104 г (т. 2
а.с. 42-43).
Також висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даних
злочинів підтверджується і даними, які містяться в протоколах
огляду та вилучення, висновках хіміко-біологічних експертиз,
іншими доказами, які є в матеріалах справи.
Підстав сумніватись в об'єктивності доказів, на які послався
суд на підтвердження винуватості ОСОБА_1, з матеріалів справи не
вбачається.
Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковані правильно.
Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
і є необхідним для його виправлення та
попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_1 не вбачається.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону,
які були безумовною підставою для скасування судових рішень, у
справі не виявлено.
Разом з тим, рішення суду про застосування до ОСОБА_1,
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на підставі ст. 96 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
в
місцях позбавлення волі примусового лікування від наркоманії не
можна визнати обгрунтованим, оскільки згідно з цією нормою
кримінального закону примусове лікування може бути застосоване
судом до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить
небезпеку для здоров'я інших людей, а опійна наркоманія до таких
хвороб не належить.
Тому в порядку ст. 395 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
судові рішення
щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 необхідно змінити, виключити з
вироку рішення суду про застосування до них примусового лікування
від наркоманії.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без
задоволення.
У порядку ст. 395 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
вирок Iзмаїльського
міськрайонного суду Одеської області від 08 грудня 2004 року та
ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Одеської області від 22 березня 2005 року щодо
ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змінити.
Виключити з вироку рішення суду про застосування до ОСОБА_1,
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 примусового лікування від наркоманії.
Судді:
С.М. Міщенко Є.Ф. Стрекалов Ю.М. Кармазін