У х в а л а
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
      Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
                 у кримінальних справах у складі:
 
     Головуючого - судді
     Синявського О.Г.
     суддів
     Косарєва В.I.,  Філатова В.М.
     за участю прокурора
     Морозової С.Ю.
     у присутності засудженого
 
     ОСОБА_1
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 листопада  2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого  ОСОБА_1
на вирок Білопільського районного суду  Сумської  області  від  10
жовтня 2005 року, яким
 
     ОСОБА_1, раніше не судимого, засуджено:
     за ч. 3 ст. 364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         із  застосуванням  ст.
69  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  5  років  позбавлення   волі   з
позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням  функції
держави та проходження служби в органах МВС України строком  на  2
роки без конфіскації майна;
     за ч. 1 ст. 366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  2  роки  обмеження
волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані  з  виконанням
функції держави  та  проходження  служби  в  органах  МВС  України
строком на 1 рік, а за сукупністю злочинів на підставі ст.  70  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         остаточно визначено покарання у виді  5  років
позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані  з
виконанням функції держави та проходження  служби  в  органах  МВС
України строком на 2 роки без конфіскації майна.
     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  звільнено
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік
з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 20 грудня 2005
року вирок залишено без зміни.
     Як визнав суд, ОСОБА_1,  будучи  працівником  правоохоронного
органу -  перебуваючи на посаді IНФОРМАЦIЯ_1, умисно  в  особистих
інтересах  використав  владу  та   службове   становище   всупереч
інтересам служби, що  спричинило  охоронюваним  законом  правам  і
інтересам громадян, державним інтересам  істотну  шкоду,  а  також
вніс  до  офіційних  документів  завідомо  неправдиві   відомості,
підробив документи, та склав завідомо  неправдиві  документи.  Так
він безпідставно, за відсутності фактів вчинення  адміністративних
правопорушень конкретними особами протягом лютого -  березня  2005
року  неодноразово  складав  фіктивні   протоколи   про   вчинення
конкретними особами адміністративних правопорушень.
     У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення
скасувати, а справу закрити. Стверджує, що у протоколи  неправдиві
відомості він вносив помилково, внаслідок  своєї  необачності  під
час їх складання, вважає, що такі  його  дії  є  порушенням  форми
складання  протоколів  і  тягнуть  за  собою  не  кримінальну,   а
дисциплінарну відповідальність.
 
     Заслухавши доповідь судді Верховного  Суду  України  Косарєва
В.I., вислухавши  думку  прокурора  Морозової  С.Ю.  про  часткове
задоволення касаційної скарги та необхідність  скасування  судових
рішень в частині засудження ОСОБА_1 за ч. 3  ст.  364  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , перевіривши матеріали справи  та  обговоривши  доводи
касаційної скарги, колегія  суддів  вважає,  що  касаційна  скарга
підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
     Суд   правильно   встановив   фактичні   обставини   вчинених
засудженим злочинних дій, однак неправильно кваліфікував його  дії
за ч. 3 ст. 364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Так визнаючи ОСОБА_1 винуватим у  зловживанні  владою,  тобто
умисному в особистих інтересах використанні службовою особою влади
та службового становища всупереч інтересам служби,  що  спричинило
охоронюваним  законом  правам  та  інтересам  громадян,  державним
інтересам істотну шкоду, суд не  вказав  у  чому  полягає  істотна
шкода, спричинена громадянам та державним інтересам. Вказавши,  що
шкода державним інтересам полягає у підриві престижу й  авторитету
органів державної влади, суд не мотивував у чому саме  виражається
такий підрив, які його дії по складанню фіктивних  протоколів  про
адміністративне правопорушення, вплинули на роботу правоохоронного
органу чи на його престиж, хто із громадян  і  як  постраждав.  По
справі  не  встановлено,  що  особам,  щодо  яких  було   складено
протоколи, було спричинено  шкоду.
     З  огляду  на   зазначене,   колегія   суддів   вважає,   що,
постановляючи судові рішення щодо  ОСОБА_1  в  частині  засудження
його за ч. 3  ст.  364  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          суд  неправильно
застосував кримінальний  закон,  що  є  підставою  для  скасування
судових рішень в цій частині із закриттям кримінальної справи.
     Разом із тим, колегія суддів вважає, що  доводи  засудженого,
про відсутність в його діях службового підроблення не  грунтується
на  матеріалах  справи.  Судом  встановлено,  і  це   підтверджено
доказами у справі, що ОСОБА_1 склав декілька фіктивних  протоколів
тобто вніс до офіційних документів завідомо  неправдиві  відомості
про вчинення адміністративних правопорушень  громадянами  ОСОБА_2,
ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які їх не вчиняли.
     Ці дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 366 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , а покарання призначено відповідно до вимог ст. 65  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів -
                        У Х В А Л И Л А :
     Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1  задовольнити  частково,
вирок Білопільського районного суду Сумської області від 10 жовтня
2005 року та ухвалу апеляційного  суду  Сумської  області  від  20
грудня 2005 року щодо ОСОБА_1 в частині його засудження  за  ч.  3
ст. 364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         скасувати і справу закрити.
     Вважати ОСОБА_1  засудженим  за  ч.  1  ст.  366  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2 роки обмеження волі з позбавленням права  займати
посади пов'язані з  виконанням  функцій  держави  та  проходженням
служби в органах МВС України строком на 1 рік зі  звільненням  від
відбування покарання на підставі ст. 75 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          з
випробуванням з іспитовим строком 1 рік  з  покладенням  на  нього
обов'язків,  передбачених   ст.   76   КК   України   ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
встановлених судом.
 
                           С У Д Д I :
     СИНЯВСЬКИЙ О.Г.  КОСАРЄВ В.I.  ФIЛАТОВ В.М.