У х в а л а
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     Колегія  суддів  Судової  палати   у   кримінальних   справах
Верховного Суду України
     у складі:
 
     Головуючого
     Міщенка С.М.,
     суддів
     Кармазіна Ю.М.  та  Стрекалова Є.Ф.,
     за участю прокурора
     Сушко Т.М.,
     захисника  ОСОБА_2
     потерпілої  ОСОБА_3
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві  28 листопада 2006
року  кримінальну  справу  за  касаційними  скаргами   засудженого
ОСОБА_4, його законного представника - ОСОБА_1,  захисника ОСОБА_2
та потерпілої  ОСОБА_3   на  вирок  апеляційного  суду  Львівської 
області від 9 червня  2006 року.
     Цим вироком:    ОСОБА_4,
     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
     уродженця м. Жданова Донецької  області,
     жителя м. Львова, судимості не має,
     засуджено за ст. 185 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
           на  1  рік 
позбавлення волі,  за ст. 115 ч. 2 п. 9 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на
12 років позбавлення волі, а за сукупністю  злочинів  на  підставі 
ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  12 років позбавлення волі.
     ОСОБА_4 визнано винним у тому, що 18  серпня  2004 року  він,
перебуваючи в АДРЕСА_1 в період з 11 год. до 12 год. 30 хв. таємно
викрав чуже майно -  годинник вартістю 5313 грн. 10 коп. та  ікону
вартістю 35 грн., а біля 12 год. 30 хв.  шляхом  нанесенні  ударів
металевим стержнем по голові  вчинив умисне вбивство  тітки  своєї
матері - ОСОБА_5, з метою приховати вчинену ним крадіжку.
     У касаційних  скаргах:
     -  засуджений ОСОБА_4 та його законний  представник  ОСОБА_1,
зазначаючи, що винність ОСОБА_4 у  вчиненні  вбивства  ОСОБА_5  не
доведена, що він не міг навіть фізично винести з квартири масивний
і  важкий  годинник,  що  слідством  не  встановлені  особи,   які
заволоділи майном і нанесли тілесні ушкодження потерпілій, та куди
це майно поділось, просять вирок скасувати;
     -  захисник ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_3, наводячи доводи, що
винність ОСОБА_4 у вчиненні вбивства та крадіжки годинника й ікони
нічим не підтверджена, що слідством не перевірено про  причетність
до  вчинення  злочину  інших  осіб,   не  встановлено,  кому  було
реалізовано викрадене майно і дійсну його вартість, що досудове та
судове слідство у справі  проведено неповно і  однобічно,  просять
вирок щодо ОСОБА_4 скасувати.
     Заслухавши  доповідача,  пояснення   захисника   ОСОБА_2   та
потерпілої ОСОБА_3, які підтримали доводи своїх касаційних  скарг,
думку прокурора про  залишення касаційних скарг  без  задоволення,
перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи касаційних  скарг,
колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню.
     Відповідно  до  вимог  ст.  22   КПК   України   ( 1001-05 ) (1001-05)
        , 
прокурор,   слідчий   і    особа,    яка    провадить    дізнання,
зобов'язані  вжити   всіх   передбачених   законом   заходів   для
всебічного,  повного і об'єктивного дослідження  обставин  справи.
     Згідно ст. 323 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
          вирок  суду  повинен
бути законним і обгрунтованим.
     Між тим, ці вимоги закону  під час досудового слідства і при 
розгляді справи  у судовому засіданні не були виконані, обставини,
які мають  суттєве  значення  для  вирішення  питання,  чи  дійсно
ОСОБА_3  вчинив крадіжку годинника  і  ікони  та  умисне  вбивство
ОСОБА_5, з якого мотиву і за  яких  обставин,  належним  чином  не
з'ясовані.
     В  обгрунтування  свого  висновку  про  винність  ОСОБА_4   у
вчиненні зазначених злочинів  суд  поклав:
     - показання свідка ОСОБА_6 про те, що  18  серпня  2004  року
біля 12 год. 30 хв. вона почула крики в сусідній квартирі, в  якій
проживає  сім'я  ОСОБА_1,   вона  кілька  хвилин  туди  стукала  і
дзвонила, а коли їй відчинив ОСОБА_4., то побачила, що на підлозі 
кухні з розбитою головою лежала ОСОБА_5, перший їй  повідомив,  що
виходив з дому винести сміття, коли ж повернувся, знайшов тітку на
підлозі,
     - аналогічні показання ОСОБА_4, що він вийшов з  квартири,  а
коли повернувся, застав  ОСОБА_5, яка була в  крові,  на  підлозі,
після чого намагався підняти її і замазався  в  кров,  у  цей  час
потерпіла стала кричати, хтось постукав і він впустив  в  квартиру
ОСОБА_6,
     - показання  потерпілої  ОСОБА_3,  що  коли  вона  того   дня
приїхала додому,  то  побачила,  що  у  ОСОБА_5  була  забинтована
голова, а з квартири пропали настільний годинник і ікона,
     - дані протоколів  відтворення з ними обстановки  і  обставин 
події,
     1  показання  свідка  ОСОБА_7,   що  він   як   ст.   слідчий
прокуратури допитував 19 серпня 2004  року  ОСОБА_1а  і  той  йому
зізнався,  що  вчинив  вбивство  ОСОБА_5,  проте  відмовився   від
внесення зізнання в протокол допиту,
     2 висновки судово-медичних експертиз про те,  що  на  штанах,
чоботах, сорочці ОСОБА_4 знайдено сліди крові, яка могла бути  від
ОСОБА_5
     Крім того, суд взяв за основу  дані  протоколу  огляду  місця
події та  судово-медичної  і  медично-криміналістичної  експертизи
трупа ОСОБА_5
     Засуджений  ОСОБА_3 себе винним не визнав і  показав,  що  18
 серпня  2004 року він 2 рази виходив з квартири і був  відсутній,
не закривши вхідні двері, а коли повернувся, то   знайшов  ОСОБА_5,
лежачою на кухні, у неї були пошкодження на голові і лилась  кров.
Коли ж він намагався її підняти, та стала  кричати,  через  деякий
час він впустив  в квартиру  ОСОБА_6.  Наявність  у  нього  слідів
крові на штанах, чоботах та сорочці він пояснив тим, що  намагався
підняти потерпілу і від неї  замазався в кров.
     Він також стверджував, що того дня до нього дзвонив ОСОБА_8 і
вимагав, щоб виніс з квартири і передав йому  в  якості  погашення
боргу якусь цінну річ, зокрема, настільний годинник. У підвал  він
пішов і був там біля 20 хв. за домовленістю з ОСОБА_8ом, той мав у
цей час викрасти з квартири годинника. Він декілька разів того дня
спілкувався  з  ОСОБА_8ом,  маючи  розмову  з  ним  по  мобільному
телефону.
     За таких обставин, оскільки ОСОБА_3 заявляв  про  причетність
до  крадіжки та вбивства потерпілої ОСОБА_8,  суд зобов'язаний був
за   клопотанням   учасників   судового   розгляду   в    порядку,
передбаченому  ст.  315-1  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  попередивши
ОСОБА_1а про кримінальну відповідальність за ст.  383  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        ,   дати  доручення  прокурору  перевірити  цю   заяву,
відклавши розгляд справи до закінчення перевірки або  ж  повернути
справу для проведення нового розслідування.
     Крім  того,  при  таких  суперечливих  даних  необхідно  було
всебічно перевірити у судовому засіданні всі матеріали  досудового
слідства, і особливо,  чи встановлено слідством   місцезнаходження
годинника та  ікони,  з  ким  мав  розмову  того  дня  ОСОБА_1  по
мобільному телефону.
     Це мало істотне значення, оскільки на обгрунтування  винності
ОСОБА_4  зібрано лише непрямі докази.
     Тому вирок щодо ОСОБА_4 підлягає  скасуванню,  а  справа  для
усунення зазначених недоліків  і  протиріч,  які  не  можуть  бути
усунуті в судовому засіданні, поверненню  на  нове  розслідування,
під час якого необхідно провести  перелічені  в  описовій  частині
ухвали  дії, а також за необхідністю - інші слідчі  дії,  і  серед
них перевірити версію про причетність до вбивства  ОСОБА_5   інших
осіб, знайти викрадені речі та вирішити всі питання,  пов'язані  з
притягненням ОСОБА_4  до кримінальної відповідальності.
     Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів
     ухвалила:
     Касаційні  скарги   засудженого   ОСОБА_4,   його   законного
представника  - ОСОБА_1,  захисника ОСОБА_2 та потерпілої  ОСОБА_3
частково  задовольнити,  а  вирок  апеляційного  суду   Львівської 
області від 9 червня  2006 року щодо засудженого ОСОБА_4 скасувати
і справу направити прокурору на нове розслідування.
     Судді: 
     Міщенко С.М.  Кармазін Ю.М.  Стрекалов Є.Ф.