У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати Верховного Суду України у
кримінальних справах у складі:
Головуючого
Верещак В.М.,
суддів
Мороза М.А., Кривенди В.О.,
за участю прокурора
Морозової С.Ю.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 23 листопада
2006 року кримінальну справу за касаційним поданням першого
заступника прокурора Луганської області на вирок Антрацитівського
міськрайонного суду Луганської області від 8 грудня 2004 року,
встановила:
зазначеним вироком засуджений:
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1 народження, раніше несудимий,
-за ч.2 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення
волі;
-за ч.3 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення
волі;
- за ч.1 ст.296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки обмеження
волі;
-за ч.2 ст.186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки позбавлення
волі.
На підставі ст.ст. 70,72 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
остаточно
покарання призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що, будучи неповнолітнім, 1
квітня 2003 року, близько 22 години, біля торгівельного павільйону
АДРЕСА_1 грубо порушив громадський порядок: камінням розбив два
віконних скла, загальною вартістю 286 грн. та скло у вітрині
холодильної камери, яке матеріальної цінності не має.
В ніч з 2 на 3 лютого 2004 року ОСОБА_1 грубо порушив
громадський порядок: камінням розбив два вітринних скла у магазині
НОМЕР_1 ВАТ "Коровай", чим заподіяв шкоду магазину на суму 424
грн.
Крім того, ОСОБА_1 у період з 2 квітня 2003 року по 10 серпня
2004 року у м. Антрацит вчинив за попередньою змовою групою осіб
ряд крадіжок чужого майна з проникненням та самостійно два
відкритих пограбування громадян ОСОБА_2 і ОСОБА_3.
У апеляційній інстанції справа не переглядалася.
У касаційному поданні першого заступника прокурора Луганської
області ставиться питання про зміну вироку у зв'язку з
неправильним застосуванням кримінального закону та пом'якшення
покарання.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора, яка підтримала касаційне подання частково, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія
суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому
задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні
злочинів, за які він засуджений, відповідає фактичним обставинам
справи, обгрунтований сукупністю розглянутих в судовому засіданні
і наведених у вироку доказів, його дії кваліфіковані правильно і у
поданні це не оспорюється.
Згідно з вимогами ст., ст. 61, 98 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
обмеження волі, як покарання, до неповнолітнього не
застосовується, навіть якщо на час розгляду справи судом особа
досягла повноліття.
Як вбачається з матеріалів справи, злочини ОСОБА_1 вчинив,
будучи неповнолітнім.
Таким чином, при призначені покарання ОСОБА_1 за вчинення
злочинів, передбачених ч.1 ст. 296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у
вигляді обмеження волі суд застосував закон, який не підлягав
застосуванню.
Суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання, керувався вимогами ст. 65
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Підстав для пом'якшення йому покарання, як
про це ставиться питання у касаційному поданні, не вбачається.
У зв'язку з наведеним вирок Антрацитівського міськрайонного
суду Луганської області від 8 грудня 2004 року щодо ОСОБА_1
підлягає зміні.
Керуючись ст. 395,396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
Подання першого заступника прокурора Луганської області
задовольнити частково.
Вирок Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області
від 8 грудня 2004 року щодо ОСОБА_1 змінити: призначити йому
покарання за ч.1 ст. 296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у виді арешту
арешт строком 30 діб.
На підставі ст., ст. 70, 72 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
сукупністю злочинів, передбачених ст.ст.185 ч. 2, 3, 296 ч.1, 186
ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
остаточно визначити до відбування 4
роки 6 місяців позбавлення волі.
С у д д і:
Верещак В.М. Кривенда О.В. Мороз М.А.