У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Жука В.Г.,
суддів
Кравченка К.Т. і Селівона О.Ф.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого
ОСОБА_1 і потерпілого ОСОБА_2 на вирок Євпаторійського міського
суду АР Крим від 20 вересня 2005 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки 6 місяців
позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 22 листопада 2005 року
вирок залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, 3.10.2004 року на
перехресті вулиць АДРЕСА_1, в ході сварки наніс ОСОБА_2 декілька
ударів руками та ногами в живіт та по тулубу, заподіявши тим самим
тяжкі тілесні ушкодження.
У касаційних скаргах:
засуджениий ОСОБА_1 порушує питання про зміну судових рішень
у зв'язку з неправильною кваліфікацією його дій за ч. 1 ст. 121 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Зазначає, що потерпілий був сам ініціатором
конфлікту, оскільки погрожував йому. Крім того, на його думку, суд
не дав належної оцінки показанням судово-медичного експерта щодо
механізму отримання тілесних ушкоджень потерпілим. Просить
пом'якшити призначене покарання, оскільки воно не відповідає
тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого;
потерпілий ОСОБА_2 порушує питання про зміну судових рішень
та просить перекваліфікувати дії засудженого з ч. 1 ст. 121 на ст.
124 чи ст. 128 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та пом'якшити покарання.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги засудженого колегія суддів
вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність
винності ОСОБА_1 у вчиненому злочині грунтуються на зібраних та
ретельно перевірених у судовому засіданні доказах.
Доводи засудженого про неправильну кваліфікацію його дій
безпідставні і спростовуються показаннями як потерпілого ОСОБА_2,
так і свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, з яких вбачається, що
ОСОБА_1, підійшовши до потерпілого, який сидів, і одразу встав,
побачивши останнього, та закрився руками, ударив його, а коли той
упав, став його бити. Як показали зазначені свідки яких-небудь
погроз життю та здоров'ю ОСОБА_1 з боку потерпілого не було.
Згідно з висновками судово-медичної експертизи потерпілому
ОСОБА_2 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді розриву
печі0нки, які утворилися в результаті дії тупих предметів, в тому
числі, в результаті одного удару в живіт.
Дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано правильно.
Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону
і є справедливим.
Що стосується касаційної скарги потерпілого ОСОБА_2,
зазначена касаційна скарга в порушення вимог ст. 384 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
подана неналежною особою, а саме, потерпілим, який у
своїй скарзі оспорює вирок в частині, що стосується інтересів
засудженого. Тому провадження по справі за касаційною скаргою
потерпілого підлягає закриттю, оскільки скарга не може бути
предметом розгляду касаційної інстанції.
Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з
повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
осіб не
вбачається.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1
відмовити.
Касаційне провадження по справі ОСОБА_1 за касаційною скаргою
потерпілого ОСОБА_2 закрити.
Судді:
В.Г. Жук К.Т. Кравченко О.Ф. Селівон