У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Жука В.Г.,
     суддів
     Кравченка К.Т. і Селівона А.Ф.
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві  23 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою  потерпілої  ОСОБА_1
на вирок Євпаторійського міського суду  АР Крим від 30 травня 2005
року, яким
 
     ОСОБА_2,
     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
     раніше неодноразово судимого, останній раз,
     20.12.2002 року за ст.15 і ч.3 ст.186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        
     на 4 роки позбавлення волі, звільненого 30.10.2004 року
     постановою Перевальського районного суду
     Луганської області від 22.10.2004 року на
     підставі ст.82 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         у зв'язку із заміною
     невідбутої частини покарання на
     виправні роботи строком на 1 рік 8 місяців 26 днів,
     засуджено за ч. 1 ст. 119 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  4  роки
позбавлення волі.
     На підставі ст. 71 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          до  призначеного
покарання  частково  приєднано  невідбуту  частину  покарання   за
поперднім вироком і ОСОБА_2 остаточно призначено 4  роки 6 місяців
позбавлення волі.
     ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 162 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         виправдано  за
недоведеністю його участі у вчиненні злочину.
     Судом вирішено питання щодо відшкодування засудженим  ОСОБА_2
матеріальної та моральної шкоди потерпілим.
     Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від  21  серпня  2005  року
вирок залишено без зміни.
     ОСОБА_2  визнано  винним  у  тому,  що  він,  перебуваючи   в
нетверезому стані, 1.01.2005 року, знаходячись в будинку АДРЕСА_1,
в ході сварки з ОСОБА_3 наніс йому удар рукою в обличчя, від якого
останній при падінні ударився головою об коробку дверей,  а  потім
об підлогу. В результаті отриманої черепно-мозкової травми ОСОБА_3
помер.
     У касаційній скарзі потерпіла  ОСОБА_1  порушує  питання  про
скасування судових рішень  та  направлення   справи  на   досудове
слідство у зв'язку з неправильною, на її думку, кваліфікацією  дій
засудженого.   Посилається  на   однобічність   та   неповноту   у
дослідженні обставин справи.  На  її  думку,  висновки  суду  щодо 
винності ОСОБА_2 у вчиненому  злочині  не  відповідають  фактичним
обставинам справи.
     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційної скарги  колегія  суддів  вважає,  що
скарга задоволенню не підлягає.
     Як видно з матеріалів справи, висновки суду  про  доведеність
винності ОСОБА_2 у вчиненому злочині грунтуються  на  зібраних  та
ретельно перевірених у судовому  засіданні  доказах.  Доводи  ж  у
касаційній скарзі  про невідповідність  висновків  суду  фактичним
обставинам справи безпідставні.
     Доводи потерпілої про неправильну  кваліфікацію  дій  ОСОБА_2
також безпідставні.
     З показань засудженого ОСОБА_2  вбачається,  що  він  в  ході
сварки з потерпілим наніс йому удар рукою в обличчя.  ОСОБА_3  від
удару відлетів і ударився  головою  об  двері,  а  потім  упав  та
ударився головою об підлогу.
     Згідно  з  висновками  судово-медичної  експертизи   причиною
смерті ОСОБА_1 стала  закрита  черепно-мозкова  травма.  Зазначене
тілесне ушкодження утворилося в результаті падіння потерпілого  на
площину з попереднім прискоренням та удару  об  виступаючий  тупий
предмет з обмеженою травмуючою поверхнею.
     Свідок ОСОБА_4, лікар  швидкої  допомоги,  який  виїжджав  на
виклик, показав, що при огляді  трупу  потерпілого  був  виявлений
синець  на  лівому  оці.  Яких-небудь  інших  тілесних   ушкоджень
виявлено не було.
     Як вбачається з матеріалів справи, слідчими органами й  судом
досліджені всі обставини, які могли мати значення для справи, тому
посилання у  скарзі  на  однобічність  і  неповноту  досудового  й
судового слідства у справі необгрунтовані.
     Дії  засудженого  ОСОБА_2  за  ч.  1  ст.  119   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
         кваліфіковано правильно.
     Призначене покарання відповідає вимогам кримінального  закону
і є справедливим.
     Підстав для призначення  справи  до  касаційного  розгляду  з
повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         осіб не
вбачається.
     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
 
                        у х в а л и л а :
     у   задоволенні   касаційної   скарги   потерпілої    ОСОБА_1 
відмовити.
 
                              Судді:
     В.Г. Жук  К.Т. Кравченко  О.Ф. Селівон