У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Коновалова В.М.

     суддів

     Скотаря А.М., Заголдного В.В.

     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 листопада  2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого  ОСОБА_1
на вирок Славутицького міського суду Київської області від 8 липня
2005 року, яким

     ОСОБА_1,  IНФОРМАЦIЯ_1,  IНФОРМАЦIЯ_2   громадянин   України,
раніше судимий:

     - 29.12.2001  року  Славутицьким  міським   судом   Київської
області за  ст.  142  ч.  2  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки
позбавлення волі з конфіскацією майна;

     -  03.04.2002  року  Славутицьким  міським  судом   Київської
області за ст. 296 ч. 2, 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки  6
місяців позбавлення волі з конфіскацією майна,

     засуджений за ч. 3 ст. 296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2 роки 6
місяців позбавлення волі.

     Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 4 жовтня 2005
року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

     За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним  у  тому,  що  він  31
січня 2005 року близько  00  год.  15  хв.,  перебуваючи  у  стані
алкогольного сп'яніння, використовуючи незначимий привід, що  його
зачепив за плече потерпілий ОСОБА_2, з мотивів явної  неповаги  до
суспільства, перебуваючи в громадському місці, біля бару  "Атлант"
в м. Славутичі, в присутності людей, грубо  порушуючи  громадський
порядок, нецензурними словами вилаяв ОСОБА_2, після чого  кулаками
та ногами кілька разів вдарив його в обличчя та інші частини тіла,
спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження.

     У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на те,  що
досудове і судове слідство по справі проведено однобічно, неповно,
з порушенням вимог кримінально-процесуального закону,  а  висновки
суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує,  що  він
перебував   в   стані   необхідної   оборони,   захищаючись    від
неправомірних дій потерпілого ОСОБА_2

     Просить постановлені щодо нього судові рішення  скасувати,  і
постановити справедливе рішення.

     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія  суддів  вважає,  що
вона задоволенню не підлягає.

     Висновки  суду  про  доведеність  вини  ОСОБА_1  у   вчиненні
інкримінованого йому  злочину  відповідають  фактичним  обставинам
справи,  підтверджуються  зібраними  у  ній   доказами,   а   саме
показаннями потерпілого  ОСОБА_2  даними  ним  в  ході  досудового
слідства, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, даними, що  містяться
у  протоколі  прийняття  заяви   про   злочин,   даними   висновку
судово-медичної експертизи, іншими матеріалами справи.

     Тому посилання у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 на те,
що він захищався від дій потерпілого ОСОБА_2 є безпідставним.

     Дії  ОСОБА_1  за  ч.  3  ст.  296  КК   України   ( 2341-14 ) (2341-14)
        
кваліфіковані правильно, а покарання йому призначено з додержанням
вимог  ст.  65  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  з  урахуванням  ступеню
тяжкості вчиненого ним злочину, особи засудженого та усіх обставин
справи.

     Iстотних порушень норм кримінально-процесуального  закону  по
справі не встановлено.

     На підставі наведеного  та  керуючись  ст.  394  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів,

     у х в а л и л а:

     відмовити  засудженому  ОСОБА_1  у   задоволенні   касаційної
скарги.

     Судді:

     Коновалов В.М.    Скотарь А.М.    Заголдний В.В.