У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого - судді
     Верещак В.М.,
     суддів
     Кривенди О.В.,  Мороза М.А.
     розглянула в судовому засіданні 23 листопада 2006 року  в  м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
     Вироком Застанівського районного  суду  Чернівецької  області
від  11 серпня 2005 року
 
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1, непрацюючого, несудимого,
     засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки
обмеження волі, а на підставі  ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          його
звільнено від відбування покарання  з  випробуванням  з  іспитовим
строком 2 роки.
     Постановлено  стягнути  з  ОСОБА_1  на  користь  ОСОБА_2   на
відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно 202  грн.
62 коп. та 2000 грн.
     Ухвалою  Апеляційного  суду  Чернівецької   області   від   8
листопада  2005 року вирок залишено без зміни.
     Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за  те,
що він  14 травня 2004 року приблизно о  15  год.  у  АДРЕСА_1  на
грунті особистих неприязних відносин, пластмасовим відром, яке мав
при собі, наніс ОСОБА_2 удар по голові після чого надів  відро  їй
на голову і наніс два удари кулаком по відру, потім зняв  відро  з
голови і ще наніс два удари кулаком  по  голові.  В  наслідок  дій
ОСОБА_1 ОСОБА_2. було заподіяно умисне середньої тяжкості  тілесне
ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
     У касаційній скарзі засуджений просить скасувати постановлені
судові рішення, а  справу  направити  на  новий  судовий  розгляд.
Вказує  на   однобічність   судового   слідства,   невідповідність
висновків   суду   фактичним   обставинам   справи,    неправильне
застосування   кримінального   та    істотні    порушення    вимог
кримінально-процесуального закону. Посилається на те,  що  він  не
бив потерпілу,  а  захищався  від  її  нападу.  Зазначає,  що  суд
послався на показання свідків, які не були очевидцями події  і  не
взяв до уваги показання інших свідків, які були присутні на  місці
події,  крім  цього,   судово-медична   експертиза   проведена   з
порушеннями, а її висновки є неправильними і суперечать  фактичним
обставинам події та іншим доказам у справі.
     Заслухавши   доповідь   судді   Верховного   Суду    України,
перевіривши матеріали  справи  та  обговоривши  доводи  касаційної
скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
     Висновок  про  доведеність  винності   ОСОБА_1   у   вчиненні
зазначених злочинних дій суд обгрунтував дослідженими  в  судовому
засіданні доказами, аналіз яких судом дано у вироку.
     Так, потерпіла ОСОБА_2  детально  показала  обставини  події,
зазначивши, що ОСОБА_1, пластмасовим відром,  яке  мав  при  собі,
наніс їй удар по голові після чого надів  відро  їй  на  голову  і
наніс два удари кулаком по відру, потім зняв відро з голови  і  ще
наніс два удари кулаком по голові. Зазначені обставини підтвердили
свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які були очевидцями вказаної події.
     Згідно з даними, які  містяться  у  висновку  судово-медичної
(а.с. 20 т. 1) та комісійної  (а.с.  119-123  т.  1)  експертиз  у
потерпілої виявлено середньої тяжкості тілесні ушкодження  у  виді
забою головного мозку, гематоми волосяної частини  голови,  синців
обличчя, що утворилися від  дії  твердих  тупих  предметів,  могли
виникнути при нанесенні ударів по голові тупим предметом (відром),
а в подальшому кулаками по обличчю.
     Зазначені експертизи проведені з  дотриманням  вимог  чинного
законодавства  та  їх  дані   повністю   узгоджуються   з   іншими
матеріалами справи.
     Тому, посилання  засудженого  на  незаконність  експертизи  є
безпідставними.
     Вищенаведені докази узгоджуються між собою та іншими доказами
у  справі.  Отже,  доводи  у  касаційній  скарзі  засудженого   на
однобічність судового  слідства,  невідповідність  висновків  суду
фактичним обставинам справи, є необгрунтованими.
     Суд вірно критично оцінив показання засудженого ОСОБА_1, який
зазначав, що він не бив потерпілу, а захищався від її  нападу,  як
такі, що направлені на уникнення кримінальної відповідальності,  а
також свідків ОСОБА_4, оскільки вони перебувають із  потерпілою  в
неприязних  стосунках,   а   тому   їх   показання   можуть   бути
необ'єктивними.
     За наведеними у вироку ознаками  суд  правильно  кваліфікував
дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
належним чином мотивувавши  свій  висновок.  Вважати  неправильною
юридичну оцінку його дій немає підстав.
     Призначене засудженому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК
України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        .  При  його  обранні  суд  врахував   ступінь
тяжкості вчиненого злочину, дані про  його  особу,  обставини,  що
пом'якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують.
     Порушень   вимог   кримінально-процесуального   закону,   які
ставлять під сумнів висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1
у вчинені зазначених злочинних дій, не вбачається.
     На  підставі  наведеного,  керуючись  ст.  394  КПК   України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
 
                        у х в а л и л а :
     у   задоволенні   касаційної   скарги   засудженого   ОСОБА_1
відмовити.
 
                           С у д д і :
     Верещак В.М.    Кривенда О.В.   Мороз М.А.