У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Кравченка К.Т.
суддів
Жука В.Г., Селівона О.Ф.
за участю прокурора
Глибченко Т.Г.
засудженої
ОСОБА_1
розглянула у судовому засіданні 23 листопада 2006 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1
на вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 31
серпня 2006 року.
Вироком Феодосійського міського суду Автономної Республіки
Крим від 21 червня 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
уродженку м. Одеси, мешканку м. Феодосія,
судимості не має,
засуджено,
- за ч. 2 ст. 357 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на один рік
обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 звільнено
від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1
рік.
Відповідно до ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ОСОБА_1
покладено обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої
системи про зміну місця проживання.
ОСОБА_1 вчинила умисне приховування офіційних документів,
печатки, що спричинило порушення роботи організації.
Як визнав суд злочин, було вчинено за таких обставин.
30 листопада 2005 року рішення комітету Кримської
Республіканської організації Соціалістичної партії України за дії
несумісні зі Статутом та Програмою партії, на підставі ч. 2 п.п.
2.5 статуту СПУ перший секретар Феодосійського міського комітету
СПУ ОСОБА_1, котра виконувала обов'язки першого секретаря на
громадянських засадах, була звільнена від займаної посади і
виключена зі лав Соціалістичної партії.
На підставі зазначеної постанови 7 грудня 2005 року було
проведено загальні збори Феодосійської міської організації СПУ на
яких обрано новий склад міського комітету і першого секретаря -
Борщ Л.М.
9 грудня 2005 року ОСОБА_1, на порушення п.п. 3.1 ч. 3
Статуту СПУ, відмовилася передати офіційні документи (свідоцтво та
печатку міського комітету СПУ), що спричинило порушення роботи
даної організації.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, розглядаючи апеляцію
прокурора і засудженої на вирок Феодосійського міського суду від
21 вересня 2006 року цей вирок у частині призначення ОСОБА_1
покарання скасувала і постановила свій вирок від 31 серпня 2006
року.
ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 357 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
призначено
покарання у виді 850 грн. штрафу. У решті вирок місцевого суду
залишено без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить вирок апеляційного суду
скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Засуджена вказує на те, що суди як першої, так і апеляційної
інстанцій, порушили вимоги ст. ст. 22 та 64 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
і при розгляді справи допустили однобічність та
неповноту судового слідства.
ОСОБА_1 вважає, що судові інстанції не дотрималися вимог ст.
23 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
не виявили причини та умови, що сприяли
вчиненню нею зазначених у вироку дій.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженої, міркування
прокурора, котра вважала судові рішення правильними, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи скарги засудженої, колегія
суддів вважає, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 22 і 64 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
та роз'яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду
України "Про виконання судами України законодавства і постанов
пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду
кримінальних справ і постановлення вироку" від 29 червня 1990 року
№ 5 ( v0005700-90 ) (v0005700-90)
(зі змінами), суд повинен з достатньою
повнотою встановити час, місце, спосіб, форму вини, спрямованість
умислу, мотиви злочину та його наслідки, характер і розмір
заподіяної шкоди.
Як убачається зі справи, суд першої інстанції дійшов
висновку, що ОСОБА_1 умисно приховала офіційні документи і
печатку, що потягло за собою порушення нормальної роботи
організації.
Закон, і зокрема ч. 2 ст. 357 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
вимагає,
щоб суд встановив і навів у своєму рішенні (вироку) не тільки
фактичні обставини справи, але й докази, котрі вказують на те, що
винна особа умисно приховала офіційні документи та печатку, і що
ці дії вона вчинила з корисливих мотивів, або з іншої особистої
заінтересованості.
Крім того, суд обов'язково повинен був вказати, які ж
негативні наслідки настали від незаконних дій, або зазначити
характер чи розмір заподіяної шкоди.
Як видно з вироку, суд першої інстанції не встановив мотив
вчинення ОСОБА_1 незаконних дій і не вказав у чому виразилося
порушення роботи міської партійної організації.
Встановлення мотиву має важливе значення для правильного
вирішення справи, оскільки з одного боку мотив характеризує
злочинні дії, а з другого - це обов'язкова ознака суб'єктивної
сторони злочину.
Апеляційний суд, перевіряючи доводи ОСОБА_1, обмежився лише
дослівним повторенням доказів, на які послався місцевий суд, і
постановив новий вирок лише у зв'язку із неправильним призначенням
покарання, залишивши поза увагою помилку суду першої інстанції.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судове
слідство як у суді першої, так і апеляційної інстанції є неповним.
При цьому не було з'ясовано низку обставин, що мають істотне
значення для правильного вирішення справи, а тому постановлені
судові рішення щодо ОСОБА_1 не можна визнати законними.
Керуючись ст. 395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Феодосійського міського суду від 21 червня 2006 року та
ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 31 серпня
2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий
судовий розгляд.
Судді:
Кравченко К.Т. Жук В.Г. Селівон О.Ф.