Ухвала
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді
Редьки А.I.
суддів
Мороза М.А. та Кривенди О.В.
за участю прокурора
Кравченко Є.С.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Миколаївської області Боршуляка I.I. на вирок
Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 9
грудня 2005 року, яким засуджено
ОСОБА_1, неодноразово судимого, останнього разу -
9 січня 2004 року за ч. 1 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на один рік позбавлення волі, на підставі
ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільненого від відбування
покарання з випробуванням на один рік,
за ч. 2 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на три роки
позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
його
звільнено від відбування покарання з випробуванням на два роки та
покладено обов'язки, передбачені п. п. 2, 3 і 4 ст. 76 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у тому, що він у вересні 2005
року у лісосмузі біля с. Тімірязєва Вознесенського району
незаконно назбирав рослини дикорослої коноплі та рослини маку,
переніс додому на АДРЕСА_1, і виготовив наркотичні засоби у
великому розмірі: 201,4 гр. макової соломи і 1771, 2 гр. канабісу,
які незаконно зберігав на власні потреби.
В апеляційному порядку справа не переглядалася.
У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок щодо
ОСОБА_1, а справу - направити на новий судовий розгляд, оскільки
засудженому призначено надмірно м'яке покарання.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора,
яка підтримала касаційне подання і просила скасувати вирок щодо
ОСОБА_1 з направленням справи на новий судовий розгляд,
перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи
касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Визнаючи ОСОБА_1 винуватим у незаконному придбанні,
виготовленні та зберіганні наркотичного засобу у великих розмірах
без мети збуту та звільняючи його від відбування покарання з
випробуванням, суд, як видно з мотивувальної частини вироку,
послався лише на те, що обставиною, яка пом'якшує покарання, є
його щире каяття у вчиненому.
Проте при вирішенні цього питання суд мав належним чином
досліджувати й оцінювати всі обставини, які мають значення для
справи, та враховувати, що ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
застосовується лише в тому разі, коли для цього є як умови, так і
підстави, які слід зазначати у вироку.
У даному разі суд не врахував, щоОСОБА_1, будучи особою
раніше неодноразово судимою, у тому числі за злочини, пов'язані з
незаконним обігом наркотичних засобів, вчинив злочин одразу після
закінчення іспитового строку, встановленого йому попереднім
вироком, за місцем проживання він характеризується негативно, ніде
не працює, зловживає наркотичними засобами та спиртними напоями,
схильний до вчинення злочинів і правопорушень (а. с. 52 - 53).
Ураховуючи наведене, питання про застосування до ОСОБА_1
положень ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
вирішено однобічно, без
належного мотивування, тому вирок місцевого суду є необгрунтованим
і підлягає скасуванню.
При новому судовому розгляді справи у разі доведеності
винуватості засудженого у вчиненні зазначеного злочину, призначене
йому покарання слід визнати м'яким.
Керуючись ст. ст. 394 - 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
ухвалила:
касаційне подання задовольнити.
Вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської
області від 9 грудня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а
кримінальну справу - направити на новий судовий розгляд.
Судді:
Мороз М.А. Редька А.I. Кривенда О.В.