У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Коновалова В.М.,
суддів за участю прокурора
Скотаря А.М., Заголдного В.В., Саленка I.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 23 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
Генерального прокурора України на постановлене судове рішення щодо
засудженої ОСОБА_1,
в с т а н о в и л а:
Вироком Ковпаківського районного суду м.Суми від 11 листопада
2005 року засуджено
ОСОБА_1, раніше не судиму,
-за ч.2 ст.191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки обмеження
волі з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з
обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей строком на 1 рік 6
місяців;
-за ч.1ст.366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік обмеження волі
з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з обслуговуванням
товарно-матеріальних цінностей строком на 1 рік, а в силу ст.70 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю злочинів на 2 роки обмеження
волі з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з
обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей строком на 1 рік 6
місяців.
На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 звільнено
від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на
1 рік та покладено обов"язки, передбачені ст.76 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 220 грн. судових витрат.
В апеляційному порядку справа не розглядалась.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що вона працюючи на
посаді IНФОРМАЦIЯ_1 і будучи службовою особою, зловживаючи своїм
службовим становищем привласнила майно даного підприємства на суму
4.288,90 грн. та виготовила завідомо неправдивий документ.
У касаційному поданні прокурор просить скасувати зазначений
вирок у зв"язку із неправильним застосуванням кримінального закону
і внаслідок цього невідповідністю призначеного покарання тяжкості
злочину та особі ОСОБА_1 внаслідок його м"якості, а справу
направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне
подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає
частковому задоволенню.
Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених
дій суд у вироку обгрунтував дослідженими у судовому засіданні
доказами, яким дав належну оцінку і що, по суті, у касаційному
поданні прокурора не оспорюється, як не оспорюється і правильність
кваліфікації дій засудженої.
Вивченням матеріалів справи не виявлено порушень вимог
кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли
перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити
законний і обгрунтований вирок.
Разом з тим, відповідно до роз"яснень, що містяться у п.9
Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 ( v0007700-03 ) (v0007700-03)
від
24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального
покарання", при звільненні засудженого від відбування покарання з
випробуванням суд, відповідно до вимог ст.77 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, може призначити додаткове покарання, у тому числі
позбавлення права обіймати певні посади.
У цьому випадку додаткове покарання підлягає реальному
виконанню, про що суд повинен зазначити в резолютивній частині
вироку.
Однак, звільняючи ОСОБА_1 від призначеного покарання з
випробуванням, суд порушив зазначені вище вимоги закону, так як
звільнив засуджену як від основного так і додаткового покарання.
На підставі наведеного вирок щодо ОСОБА_1 підлягає
скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд для
усунення зазначеного недоліку і постановлення рішення, яке б
відповідало вимогам закону.
Керуючись ст.ст.394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання заступника Генерального прокурора України
задовольнити.
Вирок Ковпаківського районного суду м.Суми від 11 листопада
2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий
судовий розгляд.
Судді:
Коновалов В.М. Скотарь А.М. Заголдний В.В.