У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Міщенка С.М.
суддів
Школярова В.Ф. і Кармазіна Ю.М.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на судові рішення щодо нього.
Вироком Хустського районного суду Закарпатської області від
27 січня 2005 року
ОСОБА_1
IНФОРМАЦIЯ_1,
громадянин України, раніше не судимий, -
засуджений за ст.ст. 27 ч.4, 15 ч.2, 369 ч.1 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
до 3400 грн. штрафу.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 16 червня
2005 року в порядку ст. 365 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, з
мотивувальної частини вироку виключено посилання суду як на
доказ на звукозапис розмов ОСОБА_2 та ОСОБА_1. У решті
зазначений вирок залишений без зміни.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він будучи приватним
адвокатом та надаючи правову допомогу як захисник підозрюваному
ОСОБА_2, у період з 1 березня по 24 квітня 2001 року за обставин,
встановлених судом та детально наведених у вироку, шляхом умовлянь
та погроз схилив ОСОБА_2 до дачі хабара в розмірі 1000 доларів США
слідчому ОСОБА_3 для закриття кримінальної справи щодо нього, але
не довів свій умисел до кінця з причин, що не залежали від його
волі, оскільки був затриманий працівниками міліції.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на
необгрунтованість судових рішень щодо нього, однобічність та
неповноту досудового і судового слідства, істотні порушення
кримінально-процесуального закону та ст. 30 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
. Вказує, що у матеріалах справи відсутні будь-які
докази про причетність його до злочину, за який його засуджено,
оскільки 3000 грн. від ОСОБА_2 він отримав як гонорар за надану
останньому правову допомогу. Зазначає, що вирок суду грунтується
тільки на показаннях ОСОБА_2, і суперечливих показаннях свідків.
З урахуванням наведених у касаційній скарзі доводів просить
скасувати судові рішення щодо нього, а справу провадженням закрити
на підставі ст. 6 п. 2 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
за відсутністю в
його діях складу злочину.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені засудженим у
скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у підбурюванні
до замаху на давання хабара, узгоджуються з доказами, які суд
всебічно перевірив у судовому засіданні і поклав в основу
обвинувального вироку.
Твердження в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 про
те, що в матеріалах справи відсутні докази його винуватості у
інкримінованому злочині, а гроші від ОСОБА_2 він отримав як
гонорар, є безпідставними.
Зокрема, приймаючи рішення про доведеність винності ОСОБА_1
суд виходив із зазначених у вироку показань свідків ОСОБА_2,
ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6 та з даних, які містяться в протоколах
огляду.
Так, з показань свідка ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1, як
його захисник по кримінальній справі, порушеної щодо нього,
запропонував передати 1000 доларів США працівникам міліції
для закриття справи, а також 200 доларів США йому (ОСОБА_1), як
гонорар. Зазначену вимогу він висловлював неодноразово, як під
час його затримання так і після того, як його було звільнено та
застосовано запобіжний захід - підписку про невиїзд, в телефонних
розмовах і при зустрічі. У зв'язку з цим він звернувся до
працівників міліції, які дали йому 3000 грн. з відмітками для
вручення ОСОБА_1 і 24 квітня 2001 року в кабінеті останнього він
передав йому зазначені гроші.
Аналогічні показання дав і свідок ОСОБА_4, стверджуючи,
що ОСОБА_1 неодноразово телефонував додому і в розмові з сином
(ОСОБА_2) вимагав гроші, нібито для передачі їх працівникам
міліції для закриття кримінальної справи порушеної щодо його
сина.
З показань свідка ОСОБА_5 вбачається, що за заявою ОСОБА_2
про вимагання у нього хабара ОСОБА_1 була заведена оперативно
розшукова справа і з метою викриття вимагача заявнику були
передані помічені гроші в сумі 3 000 грн., які були вилучені
24.04.2001 року з сумки ОСОБА_1 у його службовому кабінеті.
Iнформація, знята з телефонного каналу зв'язку ОСОБА_2 та
відеозапис передачі заявником грошей ОСОБА_1, підтверджує
показання ОСОБА_2 стосовно обставин давання ним хабара.
Суд ретельно перевірив і доводи засудженого про те, що
гроші в сумі 3000 грн., від ОСОБА_2 він отримав як гонорар і
на підставі глибокого аналізу доказів у справі прийшов до
правильного висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив інкримінований
йому злочин.
Відповідно до установлених судом фактичних обставин справи
дії ОСОБА_1 за ст.ст. 27 ч.4, 15 ч.2, 369 ч.1 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано правильно.
Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, є необхідним і достатнім для його виправлення
та попередження нових злочинів.
При перевірці справи не виявлено допущених з боку органів
досудового слідства чи суду істотних порушень вимог
кримінально-процесуального закону при дослідженні обставин справи
й оцінці доказів, а також не встановлено обставин, які б свідчили
про необ'єктивність проведеного досудового та судового слідства у
справі, на що посилається засуджений у скарзі, і які тягнули б за
собою скасування вироку.
Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог
кримінально-процесуального закону. Всі наведені в апеляції
засудженого на вирок доводи були предметом перевірки. Апеляційний
суд визнав правильними оцінку судом першої інстанції доказів у
справі та встановлені ним фактичні обставини.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Отже, при перевірці справи не виявлено передбачених ст. 398
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстав для скасування чи зміни судових
рішень щодо ОСОБА_1 у касаційному порядку і відповідно немає
підстав для призначення справи до касаційного розгляду з
повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
осіб.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1
відмовити.
С у д д і :
Міщенко С.М. Кармазін Ю.М. Школяров В.Ф.