У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого судді
Синявського О.Г.,
суддів
Косарєва В.I. і Пекного С.Д.,
з участю прокурора потерпілого
ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_3 на
вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від
10 серпня 2005 року, яким
ОСОБА_4, громадянина України,
раніше не судимого, засуджено
- за ч.3 ст. 364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, які
пов'язані із здійсненням функцій представника влади строком на 2
роки і з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна.
На підставі ст.ст.75,76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_4
звільнено від призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки
і зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце
проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,
повідомляти цей орган про зміну місця проживання.
За ч.2 ст.186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_4 виправдано за
відсутністю в його діях складу злочину.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 - 19 грн.
на відшкодування матеріальної шкоди і 5 000 грн. на відшкодування
моральної шкоди.
Цим вироком засуджено ОСОБА_5 і ОСОБА_6., які касаційних
скарг на вирок не подали.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 23 листопада
2005 року вирок змінено. Постановлено виключити з вироку
відповідно до ст.77 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
посилання на
застосування конфіскації майна, як додаткового покарання.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_4 визнано винним і засуджено за
те, що він, займаючи посаду начальника Тетіївського РВ ГУ МВС
України в Київській області, будучи службовою особою, вчинив
зловживання владою, тобто умисно, з особистих інтересів, всупереч
інтересам служби, запропонував ОСОБА_6 і ОСОБА_5 викрасти за
винагороду у ОСОБА_2 - IНФОРМАЦIЯ_1 відеокасету з матеріалами,
одержаними на виборчих дільницях, що могло негативно вплинути на
авторитет керівництва району та органу міліції.
31.10.2004р. в м. Тетіїв, знаходячись біля будинку культури
близько 12 год. 40 хв., ОСОБА_6. і ОСОБА_5 із автомобіля ГАЗ-3110,
НОМЕР_1", належного ОСОБА_2, викрали відеокамеру, вартістю 480
грн. з відеокасетою, вартістю 19 грн., вийшовши за межі
домовленості з ОСОБА_4 про викрадення лише відеокасети. На місці
події ОСОБА_6. і ОСОБА_5 були затримані працівниками міліції.
У касаційній скарзі, як видно із її змісту, адвокат ОСОБА_3
просить вирок і ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу
закрити у зв'язку з істотними порушеннями
кримінально-процесуального закону і неправильним застосуванням
кримінального закону. Вважає, що висновки суду про те, що в
ОСОБА_4 були особисті інтереси організовувати викрадення
відеокасети не відповідять фактичним обставинам справи, що
службовими діями ОСОБА_4 не заподіяно істотної шкоди і тому в його
діях відсутній склад злочину, передбачений ч.3 ст. 364 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Заслухавши доповідача, потерпілого ОСОБА_2, який заперечував
скаргу адвоката, думку прокурора про скасування ухвали
апеляційного суду і направлення справи на новий апеляційний
розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, об'єктивна
сторона цього злочину виявляється у діянні (дії чи бездіяльності),
яке вчиняється з використанням влади або службового становища,
здійснюється у межах повноважень, наданих особі за посадою чи у
зв'язку з виконанням особою службових обов'язків, яке суперечить
інтересам служби і заподіює істотну шкоду. Відповідно до цієї
статті, службовим зловживанням може бути визнане не будь-яке
діяння службової особи, а лише таке, яке було обумовлене її
службовим становищем та пов'язане із здійсненням своїх
безпосередніх прямих службових обов'язків за місцем роботи.
Iз справи не видно, що ОСОБА_6. і ОСОБА_5 були підлеглими
працівниками ОСОБА_4 чи працівниками, які не підлеглі йому
безпосередньо, але у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків
він міг вплинути на них відповідними вказівками під час здійснення
спеціальних перевірок чи проведення інших службових дій.
Оскільки, будь-яких даних про те, що ОСОБА_6. і ОСОБА_5 були
підлеглими ОСОБА_4 і виконували його безпосередні вказівки по
службі у справі не має, то висновки суду щодо незаконного
використання ним наданих йому владних повноважень всупереч
інтересам служби не можна вважати обгрунтованими.
Суд у вироку зазначив, що повноваження ОСОБА_4 визначені
посадовою інструкцією начальника райвідділу міліції, згідно якої
він, будучи представником правоохоронного органу зобов'язаний
захищати життя та здоровcя, права і свободи громадян, захищати
інтереси суспільства і держави від протиправних діянь. Однак не
вказав, який пункт інструкції ним порушено і як це порушення
пов'язане з діями ОСОБА_6. і ОСОБА_5, яких він попросив вчинити
дрібну крадіжку.
Засуджуючи ОСОБА_4 за ч.3 ст.364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, суд
в мотивувальній частині вироку вказав, що він являючись службовою
особою, представником влади, в особистих інтересах, всупереч
інтересам служби вчинив зловживання наданою йому владою та
заподіяв істотну шкоду охоронюваним інтересам держави.
Суд визнав істотною шкодою організацію викрадення відеокасети
з фіксацією порушень виборчого процесу, чим ОСОБА_4 підірвав
авторитет і престиж органів державної влади. Між тим, такі
висновки суду суперечать його ж висновкам у вироку про те, що у
даній відеокасеті, яка судом переглянута, зафіксовані деякі
порушення вимог закону "Про вибори Президента України" ( 474-14 ) (474-14)
,
а також те, що викрадення відеокасети, вартістю 19 грн. є
адміністративним проступком.
Крім того, суд не вказав які ж це інтереси держави
постраждали і в чому це виразилось.
Оскільки поняття істотної шкоди, якщо вона не пов'язана із
заподіянням матеріальних збитків, є оціночним, суд першої і
апеляційної інстанції мали більш ретельно перевірити обставини
вчиненого та істотність наслідків, які могли б підірвати авторитет
правоохоронних органів бо це має істотне значення для правильності
юридичної оцінки дій засудженого.
До того ж, як видно із показань ОСОБА_4, свідка ОСОБА_7 в
судовому засіданні, під час виборчого процесу в Тетіївському
районі ніяких порушень з боку працівників міліції зафіксовано не
було (а.с.322, 330).
У справі не має даних про те, що викрадена відеокасета з
фіксацією порушень виборчого процесу містила інформацію в якій міг
бути зацікавлений ОСОБА_4, а також вона не містила фіксації
виборчого процесу на виборчих дільницях Тетіївського району, про
що підтвердив в у судовому засіданні і потерпілий ОСОБА_2.
(а.с.332).
Висновки суду про те, що ОСОБА_4 організував викрадення
відеокасети у зв'язку з тим, щоб залишитись на займаній посаді не
є переконливими і не підтверджуються об'єктивними доказами у
справі.
Даних про те, що особистий інтерес ОСОБА_4 під час вчинення
злочину проявлявся у прагненні здобути вигоду нематеріального
характеру у виді підвищення по службі чи уникнути відповідальності
за допущені помилки і недоліки у роботі пов'язаній з виборчим
процесом, у справі не має, і конкретно в чому це виражено у
судовому рішенні не зазначено.
Апеляційний суд перевіряючи справу не виправив помилки суду
першої інстанції, не звернув уваги на зазначені вище обставини і
залишив вирок у частині засудження ОСОБА_4 за ч.3 ст.364 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, без зміни.
За таких обставин, висновки суду, з якими погодилась
апеляційна інстанція, про наявність у діях ОСОБА_4 складу злочину,
передбаченого ч.3 ст.364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
не грунтуються на
доказах у справі. Тому колегія суддів вважає, що ухвала
апеляційного суду щодо ОСОБА_4 підлягає скасуванню, а справа
направленню на новий апеляційний розгляд.
При новому розгляді справи апеляційному суду слід ретельно
дослідити ці обставини справи, перевірити усі докази у справі та
доводи скарги захисника ОСОБА_3, дати їм належну оцінку і в
залежності від встановленого прийняти законне і обгрунтоване
рішення.
Керуючись ст. 394 -396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Київської області від 23 листопада
2005 року щодо ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий
апеляційний розгляд в іншому складі суду.
Судді:
Синявський О.Г. Косарєв В.I. Пекний С.Д.