У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого - судді
Паневіна В.О.,
суддів
Глоса Л.Ф., Кліменко М.Р.,
за участю прокурора захисника
ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 21 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_3
на судові рішення щодо нього.
Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя
Донецької області від 5 липня 2005 року
ОСОБА_3, уродженець м. Макарова Сахалінської області, житель
м. Маріуполя Донецької області, не судимий,
засуджений: - за ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 8
років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його
особистою власністю;
- за ч. 1 ст. 263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів ОСОБА_3 визначено остаточне покарання 8 років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою
власністю.
Цим вироком також засуджені ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6,
ОСОБА_7, ОСОБА_8, судові рішення щодо них не оскаржуються.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 22 грудня
2005 року вирок щодо ОСОБА_3 залишено без зміни.
Як визнав суд, ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_8,
ОСОБА_7 та особою, матеріали щодо якої виділені в окреме
провадження, скоїли розбійний напад з проникненням до житла за
наступних обставин.
У відповідності з розробленим та погодженим ними планом
вчинення злочину, вони виготовили маски, озброїлись обрізом з
мисливської зброї та 7 грудня 2002 року близько 9 години 30 хвилин
зайшли в 2-й під'їзд будинку АДРЕСА_1. Згідно з розподілом ролей,
ОСОБА_3 залишився на східцях між 5 та 6 поверхами з метою
забезпечення вчасного попередження інших співучасників злочину у
разі появи сторонніх осіб, а ОСОБА_8 та ОСОБА_7 проникли до
квартири НОМЕР_1, де з метою заволодіння чужим майном вчинили на
ОСОБА_9 напад, поєднаний із погрозою застосування насильства,
небезпечного для життя та здоров'я потерпілої, та заволоділи її
майном загальною вартістю 1170 грн. і майном сім'ї IНФОРМАЦIЯ_1
на загальну вартість 18 140 грн., чим спричинили потерпілим
матеріальну шкоду в особливо великому розмірі.
Крім того, в жовтні 2003 року ОСОБА_3 за місцем свого
проживання незаконно придбав обріз двоствольної мисливської
рушниці ТОЗ моделі Б калібру 16 мм, який переніс до свого гаража,
де незаконно зберігав вогнепальну зброю до вилучення працівниками
міліції 15 грудня 2003 року.
У касаційний скарзі засуджений ОСОБА_3 просить скасувати
ухвалу апеляційного суду, а справу направити на новий апеляційний
розгляд, посилаючись на те, що апеляційним судом не дано відповіді
на доводи поданої ним апеляційної скарги про його непричетність до
вчинення розбійного нападу, а в доповненнях до касаційної скарги
просить судові рішення щодо нього скасувати, а провадження по
справі закрити.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, захисника
ОСОБА_2, який підтримав касаційну скаргу засудженого в частині
вимог про скасування судових рішень щодо засудження ОСОБА_3 за ч.4
ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з закриттям кримінальної справи за
цим обвинуваченням його підзахисного, прокурора Матюшову О., яка
висловила думку про наявність підстав для скасування ухвали
апеляційного суду щодо ОСОБА_3 та направлення справи на новий
апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що засуджений ОСОБА_3, не
погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав на нього
апеляцію, в якій порушував питання про скасування постановленого
щодо нього вироку та закриття справи.
Дана апеляція розглянута апеляційним судом і залишена без
задоволення, а вирок суду - без зміни.
Відповідно до вимог ст. 377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
в
апеляційній ухвалі має бути зазначено суть апеляції та докладні
мотиви прийнятого рішення. При залишенні апеляції без задоволення
в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначенні підстави, через
які апеляцію визнано необгрунтованою.
Апеляційний суд ці вимоги закону порушив.
Зокрема, в апеляції засуджений посилається на те, що досудове
та судове слідство проведено неповно і не об'єктивно, висновок
суду не відповідає фактичним обставинам справи, винність в
інкримінованому йому злочині не доведена. Звертає увагу, що під
час досудового слідства та судового розгляду справи ніхто із
свідків, потерпілих чи обвинувачених не давав показань про участь
ОСОБА_3 у вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_9 . Засуджений
ОСОБА_8 називав тільки клички IНФОРМАЦIЯ_2 та IНФОРМАЦIЯ_3.
Проте, як зазначає в апеляції ОСОБА_3, його так ніхто не називав,
а суд не встановив кому належать ці клички.
Апеляційний суд суті всіх зазначених в апеляції ОСОБА_3
доводів не навів, їх ретельно не перевірив, належним чином не
проаналізував, відповіді на них не дав і свого рішення докладно не
мотивував.
Тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа
направленню на новий апеляційний розгляд, в процесі якого вказані
недоліки необхідно усунути в порядку, передбаченому законом.
Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 22 грудня 2005 року
щодо нього скасувати, а справу направити на новий апеляційний
розгляд.
Судді:
Паневін В.О. Кліменко М.Р. Глос Л.Ф.