У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     Колегія  суддів   Судової  палати  у   кримінальних   справах
Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Присяжнюк Т.I.,

     суддів

     Короткевича М.Є., Нікітіна Ю.I.

     за участю прокурора

     Кравченко Є.С.

     розглянула у судовому засіданні у м. Києві 21 листопада  2006
року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на  вирок
Літинського районного суду Вінницької області від 16  серпня  2005
року, яким засуджено:

     ОСОБА_1,     1976  року  народження,   громадянина   України,
судимого у 2002 році за ч. 3 ст. 185; ст. 15,  ч.  3  ст.  185  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 3 роки обмеження волі,

     - за ч. 2 ст. 389 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 6 місяців арешту.
     В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1. не переглядалася.

     За вироком ОСОБА_1. визнано винним у  тому,  що  він,  будучи
засудженим у 2002 році до відбування покарання  у  виді  обмеження
волі до 3 років, невідбута частина якого була замінена  постановою
Бердичівського міського суду Житомирської області  від  23  грудня
2004 року на 240 годин  громадських  робіт,  умисно  ухилявся  від
відбування покарання, без  поважних  причин  допустив  невихід  на
громадські  роботи  більше   двох   разів   протягом   місяця   та
неодноразово не з'являвся для реєстрації  у  кримінально-виконавчі
органи.

     У касаційному подані прокурор просить  скасувати  вирок  щодо
ОСОБА_1., мотивуючи тим, що при призначені йому покарання судом не
враховано, що  ОСОБА_1. вчинив злочин під час відбування покарання
за попереднім вироком, а тому призначено м'яке покарання.

     Заслухавши  доповідача,  думку  прокурора,   який   підтримав
касаційне прокурора, перевіривши матеріали справи  та  обговоривши
доводи  подання,  колегія  суддів  вважає,  що  касаційне  подання
прокурора підлягає задоволенню.

     Винність ОСОБА_1. у вчиненні злочину за обставин,  викладених
у вироку, доведена  зібраними  у  справі доказами,  у  тому  числі
його  показаннями,  в  яких  він  визнав  себе  повністю   винним,
показаннями свідків  ОСОБА_2.,   ОСОБА_3.  та  іншими  матеріалами
справи, перевіреними у судовому засіданні, що  не  оскаржується  у
касаційному поданні прокурора.

     Злочинні дії ОСОБА_1. судом правильно кваліфіковані за  ч.  2
ст. 389 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     При призначенні покарання ОСОБА_1. судом не враховано, що він
вчинив новий злочин під час  відбування  покарання  за  попереднім
вироком, тому остаточне покарання необхідно було  призначити  йому
на підставі ст. 71 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  тобто  за  сукупністю
вироків.

     З  урахуванням  наведеного  вирок  щодо   ОСОБА_1.   підлягає
скасуванню.

     При новому судовому розгляді справи суду необхідно  врахувати
вищенаведене, суспільну небезпечність дій  ОСОБА_1. і в залежності
від встановленого  прийняти законне та обгрунтоване рішення.

     Керуючись ст. ст. 394-396  КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів

                            УХВАЛИЛА:

     Касаційне подання прокурора задовольнити.

     Вирок Літинського районного суду Вінницької  області  від  16
серпня 2005 року щодо  ОСОБА_1  скасувати,  а  кримінальну  справу
направити в той же суд на новий судовий розгляд.

                            С У Д Д I:

     Присяжнюк Т.I.    Короткевич М.Є.  Нікітін Ю.I.