У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Кравченко К.Т.,
суддів
Заголдного В.В., Лавренюка М.Ю.
розглянула у судовому засіданні 16 листопада 2006 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який
брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок
Марcїнського районного суду Донецької області від 23 грудня 2005
року щодо ОСОБА_1
Цим вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
уродженця та жителя IНФОРМАЦIЯ_2
Марcїнського району Донецької області,
судимості не має,
засуджено за ч.1 ст.122 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на два роки
позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 звільнено
від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1
рік.
Відповідно до ст.76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ОСОБА_1
покладено обов'язки періодично зявлятися в орган
кримінально-виконавчої системи для реєстрації.
За ч.1 ст.296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 виправдано.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого
ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 500 грн.
В апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.
Як визнав суд, 24 червня 2005 року, приблизно о 22 годині,
ОСОБА_1, біля магазину IНФОРМАЦIЯ_3, що розташований на АДРЕСА_1,
під час сварки на грунті особистих неприязних стосунків, завдав
удар кулаком в обличчя ОСОБА_2, заподіявши потерпілому середньої
тяжкості тілесні ушкодження.
У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1
скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Не
оспорюючи доведеність винності засудженого у вчиненні злочину,
передбаченого ч.1 ст.122 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, вважає, що суд
безпідставно виправдав ОСОБА_1 за ч.1 ст.296 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів не
знаходить підстав для його задоволення.
Висновок суду першої інстанції щодо доведеності винності
ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, за обставин вказаних у вироку, грунтується на
сукупності зібраних у справі доказів, є правильним і у поданні не
оспорюється.
Покарання ОСОБА_1 призначено із дотриманням вимог ст.65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Доводи, наведені у касаційному поданні про те, що суд
безпідставно виправдав ОСОБА_1 у вчиненні хуліганства, були
предметом перевірки і не знайшли підтвердження у справі.
Обов'язковою ознакою злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, є вчинення хуліганства з мотивів явної
неповаги до суспільства.
Зі справи вбачається, що ОСОБА_1, 24 червня 2005 року,
зустрівши у магазині IНФОРМАЦIЯ_3 потерпілого, згадав про
конфлікт, який відбувся між ним та потерпілим у травні 2005 року.
Тоді, на грунті особистих неприязних стосунків, у нього виник
умисел на заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.
За таких обставин, вважати, що ОСОБА_1, завдаючи удар
потерпілому, діяв з хуліганських мотивів, немає підстав.
Обгрунтовуючи своє рішення щодо виправдання ОСОБА_1 у
вчиненні хуліганства, суд підставно послався на показання
засудженого, потерпілого та свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, на
дані, що є у протоколах огляду місця події, відтворення обстановки
та обставин події, висновку судово-медичної експертизи, яким дав
належну оцінку та поклав в основу вироку в частині виправдання
засудженого. Рішення місцевого суду є умотивованим та
переконливим.
Iстотних порушень кримінально-процесуального закону, що
тягнуть скасування чи зміну судових рішень, не встановлено.
Підстав для задоволення касаційного подання прокурора, а
також для призначення справи до касаційного розгляду з викликом
осіб, зазначених у ст.384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, не вбачається.
Керуючись ст.394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
У задоволенні касаційного подання прокурору, який брав участь
у розгляді справу судом першої інстанції, відмовити.
Судді:
Кравченко К.Т. Заголдний В.В. Лавренюк М.Ю.