У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
      Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
                 у кримінальних справах у складі:
 
     головуючого
     Кравченка К.Т.,
     суддів
     Заголдного В.В., Лавренюка М.Ю.
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві  16 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого  ОСОБА_1
на вирок Роздільнянського районного суду Одеської області  від  15
листопада 2004 року та ухвалу Апеляційного суду  Одеської  області
від 23 червня 2005 року.
     Вироком суду
 
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1,
     уродженця та жителя АДРЕСА_1,
     судимості не має,
     засуджено за ч.2 ст. 186  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  п'ять
років позбавлення волі.
     Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,  ОСОБА_5,
ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
     Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23 червня 2005
року апеляції засуджених, у тому числі  й  ОСОБА_1,  залишені  без
задоволення, а  вирок  Роздільнянського  районного  суду  Одеської
області від 15 листопада 2004 року - без зміни.
     Як визнав суд, ОСОБА_1, 25 листопада 2003 року, приблизно  об
11-й годині, за попередньою змовою із засудженими у цій же  справі
ОСОБА_2, ОСОБА_3 та особою, матеріали щодо якої виділені в  окреме
провадження, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2,  із  застосуванням
насильства, що не є небезпечним для  життя  і  здоров'я,  відкрито
заволоділи мобільним  телефоном  ОСОБА_9,  заподіявши  потерпілому
матеріальну шкоду на суму 394 гр.
     Крім того, 2 лютого 2004 року, ОСОБА_1,  ОСОБА_4  і  ОСОБА_5,
перебуваючи у м.  Роздільне  домовились  між  собою  про  відкрите
заволодіння мобільними телефонами учнів учбових закладів м. Одеса.
     3 лютого 2004 року, приблизно о  10  годині,  знаходячись  на
АДРЕСА_3 ОСОБА_1, за попередньою змовою із засудженими  у  цій  же
справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, із застосуванням насильства,  що  не  є
небезпечним для  життя  і  здоров'я,  відкрито  заволоділи  майном
неповнолітнього ОСОБА_10 на загальну суму 484  грн.  Приблизно  об
11-й годині того ж дня, на  АДРЕСА_4,  вони  ж  заволоділи  майном
неповнолітніх ОСОБА_11 на суму 670 грн. та ОСОБА_12 на 12 грн.
     У  касаційній  скарзі  засуджений   ОСОБА_1,   не   оспорюючи
обгрунтованості засудження і правильності кваліфікації  його  дій,
просить вирок і ухвалу змінити та  пом'якшити  йому  покарання,  з
урахуванням усіх обставин справи та даних про його особу.
     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційної скарги,  колегія  суддів  не  вбачає
підстав для задоволення скарги та внесення  справи  на  касаційний
розгляд з метою її перегляду.
     Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про зміну постановлених щодо
нього судових рішень з підстав, що йому призначене занадто  суворе
покарання, а також що судом не достатньо повно були з'ясовані дані
про  його  особу  та  обставини,  що  пом'якшують   покарання,   є
необгрунтованими.
     Вказані  доводи,   аналогічні   за   змістом   доводам   його
апеляційної скарги, були предметом дослідження апеляційного суду і
не знайшли свого підтвердження.
     При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд, відповідно  до  вимог 
ст.65  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  урахував  характер   і   ступінь
суспільної небезпечності вчинених  ним  злочинів,  дані  про  його
особу, обставини справи і обрав покарання, яке  є  необхідним  для
виправлення  засудженого  та  попередження  вчинення   ним   нових
злочинів.
     Зокрема, суд узяв до  уваги  як  щире  каяття  засудженого  і
сприяння розкриттю злочинів, так і те, що він, раніше не  судимий,
злочин вчинив у неповнолітньому віці.  Крім  того,  враховано,  що
злочини є тяжкими, два останні з них він  вчинив  після  порушення
кримінальної справи за попереднім злочином. Суд обрав покарання  в
межах санкції ст. 186 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         у  виді  5  років
позбавлення волі, і це покарання є достатнім.
     За  наведених  обставин  вважати,   що   призначене   ОСОБА_1
покарання не відповідає тяжкості вчинених ним  злочинів  та  особі
засудженого, немає підстав.
     Підстав для  задоволення  касаційної  скарги  засудженого,  а
також для призначення справи до касаційного  розгляду  з  викликом
осіб, зазначених у ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , не знайдено.
     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
 
                         у х в а л и л а:
     у  задоволенні  касаційної  скарги  засудженому   ОСОБА_1   -
відмовити.
 
                              Судді:
 
          Кравченко К.Т.  Заголдний В.В.  Лавренюк М.Ю.