У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Верещак В.М.,
суддів
Мороза М.А. та Пивовара В.Ф.
розглянула в судовому засіданні 16 листопада 2006 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
Вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської
області від 30 грудня 2005 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, IНФОРМАЦIЯ_2
IНФОРМАЦIЯ_3,
непрацюючого, судимого 20 квітня 1994 року за ч. 2 ст. 141 КК
України (1960 ( 2001-05 ) (2001-05)
р.) на 3 роки позбавлення волі, 22 січня
1996 року за ч. 2, ч. 3 ст. 144 КК України (1960 ( 2001-05 ) (2001-05)
р.)
на 7 років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково на 1
рік 6 місяців 6 днів.
засуджено за ч. 2 ст. 189 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки
позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
сукупністю вироків йому остаточно визначено покарання 3 роки 3
місяці позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 21
березня 2006 року вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком, ОСОБА_1 у період умовно-дострокового
строку, встановленого за попереднім вироком, повторно за
попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2, справа щодо якого
виділена в окреме провадження, з 4 по 12 грудня 2003 року у м.
Новомиргороді Кіровоградської області з погрозою застосування до
ОСОБА_3 та його близьких родичів насильства та заволодіння їх
грошовими коштами, вимагав в останнього передати йому грошові
кошти у сумі 1433 грн.
У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений просить
скасувати постановлені судові рішення, а справу закрити на
підставі п. 2 ст. 6 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
. Вказує на
однобічність та неповноту судового слідства, невідповідність
висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне
застосування кримінального закону у зв'язку з неправильною
кваліфікацією його дій, а також на істотні порушення вимог
кримінально-процесуального закону, зокрема, порушення його права
на захист.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
Висновок про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні
зазначених злочинних дій суд обгрунтував дослідженими в судовому
засіданні доказами, аналіз яких судом дано у вироку. Зокрема,
показаннями потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, із яких убачається, що ОСОБА_1
з ОСОБА_2, погрожуючи ОСОБА_3 застосуванням до нього та його
близьких родичів насильства та заволодіння їх грошовими коштами,
вимагав у нього передати грошові кошти у сумі 1433 грн., а також
показаннями обвинуваченого ОСОБА_2, справа щодо якого виділена в
окреме провадження, спільно з яким ОСОБА_1 вчинив зазначений
злочин та який детально показав обставини події.
Показання свідків та обвинуваченого ОСОБА_1 були
послідовними, відповідали іншим об'єктивним доказам у справі і
належним чином перевірені в судовому засіданні. Тому вважати, що
вони були упередженими щодо засудженого ОСОБА_1 чи обмовляли його,
суд підстав не має.
За таких обставин та враховуючи дані, які містяться у
протоколах вилучення й огляду грошей, які вимагав засуджений у
потерпілого, а також іншими наведеними у вироку доказами, немає
підстав ставити під сумнів і висновки суду щодо причетності
засудженого до вчинення зазначеного злочину.
У вироку суд належним чином мотивував висновок щодо
кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 189 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
За наведеними ознаками дії засудженого кваліфіковано правильно, бо
вони охоплюються диспозицією норми цього закону. Вважати
неправильною юридичну оцінку його дій немає підстав.
Призначене засудженому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
. При його обранні суд врахував ступінь
тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу та обставини, що
обтяжують покарання.
Порушень чинного законодавства, які б істотно вплинули на
правильність прийняття рішення у справі, у тому числі права
засудженого на захист, на яке він посилається у касаційній скарзі,
не вбачається.
Отже, підстав для призначення справи до розгляду в суді
касаційної інстанції з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, немає.
На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1
відмовити.
С у д д і :
Верещак В.М. Мороз М.А. Пивовар В.Ф.