У Х В А Л А
Iменем України
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України у
кримінальних справах в складі:
головуючого - судді Синявського О.Г.,
суддів Пекного С.Д., Косарєва В.I.,
розглянувши в судовому засіданні 14 листопада 2006 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Київського районного суду м. Донецька від 9 вересня 2005
року і ухвалу апеляційного суду Донецької області від 28 грудня
2005 року,
в с т а н о в и л а :
вироком суду
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, раніше неодноразово судимого,
останнього разу -3 квітня 2000 року Київським районним судом м.
Донецька за ч. 3 ст. 140, 17- 140 ч. 3, ч. 3 ст. 141, ч. 1 ст. 145
КК України ( 2001-05 ) (2001-05)
1960 року із застосуванням ст. 42 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 7 років позбавлення волі, звільненого з
місць позбавлення волі 20 квітня 2004 року умовно достроково на 2
роки 3 місяці 1 день, -
засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки
позбавлення волі.
На підставі ст. 81 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
вироків ОСОБА_1
визначено остаточне покарання у виді 6 років позбавлення
волі.
Вироком постановлено стягнути із засудженого на користь
потерпілої ОСОБА_2 4536 грн. 60 коп. заподіяної ним матеріальної
шкоди.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 13 червня 2004 року,
близько 2 год., з метою заволодіння чужим майном, повторно, через
двері для розвантаження товару проник у магазину "КЕВ",
розташованого по АДРЕСА_1, звідки таємно викрав належні приватному
підприємцю ОСОБА_2 товари на загальну суму 4536 грн. 60 коп.,
розпорядившись ними на власний розсуд.
В апеляційному порядку вирок змінено, вказано, що ОСОБА_1
призначено покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, в решті вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 ставить питання, як
це випливає із змісту скарги, про скасування судових рішень і
закриття кримінальної справи щодо нього, оскільки він злочину не
вчиняв, написав заяву про явку з повинною, бажаючи повернутися в
місця позбавлення волі, викладені у ній дані не відповідають
дійсності, а інших доказів його причетності до злочину органами
досудового слідства і судом не зібрано.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали кримінальної
справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів
вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, висновки суду щодо
винуватості ОСОБА_1 у викраденні товарів з магазину потерпілої
ОСОБА_2 за викладених у вироку обставин грунтуються на
досліджених у судовому засіданні доказах, у тому числі на
показаннях самого засудженого під час досудового слідства, де він
визнавав факт вчинення крадіжки товарів з магазину "КЕВ",
пояснивши, що дійсно викрав цигарки у блоках, картки поповнення
рахунків мобільних телефонів "КиЇвстар" і "UMS" і грошову виручку,
але не в тій кількості, про яку заявила потерпіла ОСОБА_2 у своїй
заяві про факт викрадення товару, вказавши при цьому на конкретні
обставини, за яких ним було вчинено злочин.
Зазначені пояснення засудженого, у тому числі під час допиту
в якості підозрюваного і під час відтворення обстановки і обставин
події, за своїм змістом підтверджують показання потерпілої ОСОБА_2
та свідка ОСОБА_3 щодо обставин вчинення злочину і в певній мірі
доповнюють їх показання, що свідчить про те, що засуджений ОСОБА_1
безпосередньо причетний до зазначених подій, оскільки ним були
повідомлені такі обставини, про які раніше не було відомо органам
досудового слідства, і підставно визнані судом достовірними.
Твердження у скарзі про те, що висновок суду про розмір
викраденого ОСОБА_1 не відповідає фактичним обставинам справи,
встановленим в судовому засіданні, є припущенням, оскільки з
показань потерпілої ОСОБА_2 і свідка ОСОБА_3 як під час досудового
слідства так і в судовому засііданні вбачається, що з магазину
було викрадено товарів на загальну суму 4536 грн. 60 коп.
Дії засудженого ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано правильно, а призначене йому покарання відповідає
характеру і ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та даним про
його особу, який вчинив новий злочин під час відбування покарання
за попереднім вироком.
Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть
скасування вироку по справі, не виявлено.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
У задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1
відмовити.
Судді:
Синявський О.Г. Пекний С.Д. Косарєв В.I.