У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     Колегія  суддів   Судової  палати  у   кримінальних   справах
Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Присяжнюк Т.I.,

     суддів

     Короткевича М.Є.,  Нікітіна Ю.I.

     розглянула в судовому засіданні у м. Києві 14 листопада  2006
року  кримінальну  справу  за  касаційними  скаргами   засудженого
ОСОБА_1 та  потерпілого  ОСОБА_2   на  вирок  Могилів-Подільського
міськрайонного суду Вінницької області від 22  липня  2005   року,
яким засуджено:

     ОСОБА_1,   

     IНФОРМАЦIЯ_1,  громадянина   України,   раніше   неодноразово
судимого, останній раз 2000 року за ч.  2  ст.  183-3  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         на 4 роки позбавлення волі,

     -  за ч.  1  ст.  121  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  5  років
позбавлення волі,

     -  за  ч.  2  ст.  263  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  1   рік
позбавлення волі,

     -  за  ч.  2  ст.  185  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки
позбавлення волі, а на підставі  ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
остаточно призначено 5 років позбавленні волі.

     Ухвалою апеляційного суду Вінницької області  від  26  жовтня
2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

     За вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому,  що  він  22  січня
2005 року приблизно об 11 годині 30  хвилин,  знаходячись  поблизу
приміщення  кафе  "Харчевня"  у  АДРЕСА_1,  на  грунті   особистих
неприязних стосунків завдав один удар холодною зброєю -  ножем  по
тілу ОСОБА_2, спричинивши йому  тяжкі тілесні ушкодження.

     Крім того, 10 лютого 2005 року приблизно о 21 годині ОСОБА_1,
перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у  будинку
АДРЕСА_2 у АДРЕСА_1, таємно викрав  майно,  що  належало  ОСОБА_3,
спричинивши йому матеріальну шкоду на загальну суму 610 грн.

     У касаційних скаргах:

     - засуджений  ОСОБА_1  просить  вирок  щодо  нього   змінити:
перекваліфікувати його дії з ч. 1 ст. 121 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
на  ст.  123  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          та  пом'якшити  покарання, 
мотивуючи тим, що у нього не було умислу  на  заподіяння  тілесних
ушкоджень ОСОБА_2, оскільки він лише захищався  від  неправомірних
дій  потерпілого.  Крім  того,  вважає,   що   його   безпідставно
притягнено до кримінальної відповідальності і за ч. 2 ст.  263  КК
України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  оскільки  ніж,   яким   він   завдав   удар
потерпілому, не належав йому, а  взяв  він  його  безпосередньо  з
метою захисту від дій потерпілого;

     -  потерпілий ОСОБА_2 просить переглянути вирок щодо  ОСОБА_1
та пом'якшити йому покарання.

     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає,  що  підстав  для
призначення касаційних скарг до розгляду не вбачається.

     Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин,  викладених
у вироку, доведена  зібраними  у  справі доказами,  у  тому  числі
показаннями  потерпілих  ОСОБА_2  та  ОСОБА_3,  свідків   ОСОБА_4,
ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та  ОСОБА_8,  даними  протоколів  огляду
місця  події,  даними  висновків  судово-медичних   експертиз   та
висновку експерта.

     Злочинні дії ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані  за  ч.  1
ст. 121, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Що стосується покарання, то  воно  призначене  з  урахуванням
положень ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         та в межах санкції  закону,
за яким ОСОБА_1  визнано винним.

     Підстав для призначення  справи  до  касаційного  розгляду  з
повідомленням  учасників  судового  розгляду  колегія  суддів   не
вбачає.

     Керуючись ст. ст. 394-396 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів

                            УХВАЛИЛА:

     Відмовити в задоволенні касаційних скарг засудженого  ОСОБА_1
та потерпілого ОСОБА_2

                              СУДДI:

        Присяжнюк Т.I.    Короткевич М.Є.     Нікітін Ю.I.