У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого-судді

     Міщенка С.М.,

     суддів

     Косарєва В.I.  та  Кармазіна Ю.М.

     розглянула в судовому засіданні 14 листопада 2006 року  в  м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 30
червня 2005 року, яким

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

     громадянин України, судимий:

     -23.10.1997 р. за ст. 142 ч.1 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
           на  4
роки позбавлення волі;

     звільнений 21.07.2000р. умовно-достроково

     на 1 рік 3 місяці 3 дня,

     засуджений  за  ч.1  ст.  115  КК  України   ( 2341-14 ) (2341-14)
           на
дванадцять років позбавлення волі.

     Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2  983  грн.
на  відшкодування  матеріальної  і  3000  грн.  на   відшкодування
моральної шкоди.

     Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних  справах
Апеляційного суду Черкаської області від 04 жовтня 2005 року вирок
щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

     Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що 23  квітня  2005
року близько 22-ої год., знаходячись у кімнаті власного будинку  в
АДРЕСА_1 і перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  на  грунті
неприязних відносин він умисно вбив ОСОБА_3, завдавши їй  множинні
удари дерев'яною ковінькою в голову і тулуб.

     У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення
змінити і пом'якшити йому покарання. Не оспорюючи  обгрунтованості
його  засудження  і  правильності  кваліфікації  дій,  вказує   на
безпідставне твердження суду про  вчинення  ним  злочину  в  стані
алкогольного сп'яніння. Посилається на  визнання  ним  вини,  щире
каяття, а також просить врахувати його вік.

     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що  в
її задоволенні необхідно відмовити.

     Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 в  умисному
вбивстві   ОСОБА_3   відповідає   фактичним   обставинам   справи,
підтверджується дослідженими і належно оціненими судом доказами та
в касаційній скарзі засудженим не оспорюється.

     Як видно з матеріалів справи, на  досудовому  слідстві  та  в
суді ОСОБА_1  повністю  визнавав  вину  у  вчиненні  ним  умисного
вбивства ОСОБА_3  і,  зокрема,  пояснював,  що  під  час  вчинення
злочину перебував у стані алкогольного сп'яніння. Стверджував,  що
після того, як завдав ОСОБА_3 не  менше  п'яти  ударів  дерев'яною
ковінькою в т.ч. і голову, пішов з хати, залишивши її в нерухомому
стані, і лише вранці наступного дня повідомив сусідів про скоєне.

     За даними висновку судово-медичної експертизи смерть  ОСОБА_3
наступила внаслідок крововиливів під  м'які  мозкові  оболонки  та
шлуночки головного мозку, які розвинулись на грунті тупої закритої
черепно-мозкової травми, про що свідчать три забійних рани  м'яких
покровів волосистої частини голови зліва, садна на  підборідді  та
спинці  носа.  Як  встановив  експерт,  після  отримання  вказаних
тілесних ушкоджень ОСОБА_3 не могла вчиняти які-небудь  самостійні
дії (а.с.46-48).

     З  огляду  на   викладене,   доводи   в   касаційній   скарзі
засудженого  ОСОБА_1 про те, що швидку допомогу він  не  викликав,
бо ОСОБА_3 на  це  не  погодилась,  а  також  його  посилання  про
вчинення даного злочину в тверезому стані, є безпідставними.

     Дії  ОСОБА_1   за   ч.1   ст.115   КК   України   ( 2341-14 ) (2341-14)
        
кваліфіковані правильно.

     Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65
КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          врахував  ступінь   тяжкості   вчиненого
злочину, дані про особу винного та  обставини,  що  пом'якшують  і
обтяжують покарання, в тому числі й ті, на які він  посилається  в
скарзі.

     Призначене  ОСОБА_1   покарання   є   необхідним   для   його
виправлення та попередження вчинення ним нових  злочинів,  а  тому
колегія суддів не вбачає підстав для його пом'якшення.

     Iстотних порушень  вимог  кримінально-процесуального  закону,
які були б підставою для зміни або скасування судових  рішень,  не
виявлено.

     Отже, постановлені щодо ОСОБА_1 судові  рішення  відповідають
вимогам закону. Тому підстав для призначення  кримінальної  справи
до касаційного розгляду  з  обов'язковим  повідомленням  учасників
процесу немає.

     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

     у х в а л и л а: 

     у   задоволенні   касаційної   скарги   засудженого   ОСОБА_1
відмовити.

                              Судді:

     С.М. Міщенко    В.I. Косарєв  Ю.М. Кармазін