ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України з
кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Міщенка С.М.
суддів Косарєва В.I. і Школярова В.Ф.
за участю прокурора Глибченко Т.Г.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Апеляційного суду Черкаської області від 31 липня 2006
року, яким засуджено:
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця с. Хутір-Хмільна
Канівського району Черкаської області,
раніше не судимого,
- за ч.4 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до позбавлення волі
строком на 12 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю
засудженого;
- за ч.2 ст.115 п.п.6,12 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 14 років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю
засудженого, а на підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, за
сукупністю злочинів - до позбавлення волі строком на 14 років з
конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_2 уродженця с. Михайлівка
Канівського району Черкаської області,
раніше не судимого,
- за ч.4 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до позбавлення волі
строком на 12 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю
засудженого;
- за ч.2 ст.115 п.п.6,12 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 14 років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю
засудженого, а на підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, за
сукупністю злочинів - до позбавлення волі строком на 14 років з
конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 засуджено за умисне вбивство за обтяжуючих
обставин при розбійному нападі .
Як визнав суд, 24 липня 2005 року, близько 23 год., ОСОБА_1
та ОСОБА_2, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи у стані
алкогольного сп'яніння, з метою заволодіти майном потерпілої
ОСОБА_3 скоїли розбійний напад на неї, поєднаний з проникненням у
житло, під час якого її умисно, з корисливих мотивів задушили,
заволодівши грошима у сумі 5898 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вказує на
безпідставність його засудження за умисне вбивство ОСОБА_3.
Стверджує, що під час досудового слідства обмовив себе у скоєні
вбивства потерпілої внаслідок застосування до нього незаконних
методів ведення слідства. Просить постановити справедливе рішення.
Вказаний вирок щодо ОСОБА_2 не оскаржений і стосовно нього не
внесено касаційне подання.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора про обгрунтованість і законність вироку, перевіривши
матеріали справи та обговоривши викладені у скарзі засудженого
доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні
злочинів за обставин, зазначених у вироку, підтверджуються
сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку,
досліджених у судовому засіданні та належно оцінених судом.
Посилання в касаційній скарзі ОСОБА_1 на те, що він не
причетний до вбивства ОСОБА_3, а під час досудового слідства
обмовив себе внаслідок застосування до нього недозволених методів
ведення слідства, є необгрунтованими і спростовуються перевіреними
у судовому засіданні доказами.
Так, зокрема, мотивуючи висновки про винність ОСОБА_1 в
умисному вбивстві ОСОБА_3 з корисливих мотивів, суд обгрунтовано
послався на показання самих засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на
стадії досудового слідства, в яких вони при допитах, відповідно
27.07.2005 р. та 05.08.2005 р., як підозрюваних, 01 і 08 серпня
2005 р., як обвинувачених, з участю своїх захисників, докладно і
змістовно показали, що вбивство потерпілої ОСОБА_3 вони вчинили
внаслідок своїх злагоджених і цілеспрямованих дій, під час яких
ОСОБА_2 душив потерпілу за шию, а ОСОБА_1 утримував її за ноги,
долаючи опір та давав відповідні вказівки ОСОБА_2
Такі ж показання засуджені ОСОБА_1та ОСОБА_2 дали під час
проведення відтворення обстановки й обставин події злочину,
продемонструвавши зокрема, у який спосіб ними було вчинено умисне
вбивство потерпілої ОСОБА_3.
За висновками судово-медичних експертиз, причиною смерті
потерпілої ОСОБА_3 є механічна асфіксія від здавлення шиї руками і
зокрема, при обставинах, які вказані в протоколі відтворення
обстановки та обставин події з участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2(т.2 а.с.
61 )
Про те, що ОСОБА_1 був безпосередньо причетний до вбивства
ОСОБА_3 свідчать і показання свідка ОСОБА_4 про те, що на прохання
сина вона спалила його та ОСОБА_2одяг, який вони залишили у неї
вдома 24.07.2005 року після вбивства потерпілої.
Наведені у вироку показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
та ОСОБА_8, данні протоколу огляду місця події, протоколів
впізнання речових доказів та висновки численних експертиз, не
тільки підтверджують показання засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2під
час досудового слідства, а й знаходяться у повній відповідності з
іншими доказами, які дослідив суд в судовому засіданні, суттєво
доповнюючи їх, надаючи усі підстави вважати, що фактичні обставини
вчинених засудженим злочинів є правильними.
Таким чином, дослідивши зібрані докази і давши їм належну
оцінку, суд зробив правильний висновок щодо винуватості ОСОБА_1 в
умисному вбивстві ОСОБА_3 з корисливих мотивів під час розбійного
нападу з проникненням у житло і правильно кваліфікував його дії за
ч.2 ст.115 п.п.6,12 та ч.4 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Та обставина, що ОСОБА_1 безпосередньо не душив потерпілу, не
спростовує висновків суду про винність його в умисному вбивстві
ОСОБА_3, оскільки, як вірно зазначив суд у вироку, дії обох
засуджених були узгодженими і кожний з них виконував частину
обсягу дій, спрямованих на позбавлення її життя.
Твердження у скарзі засудженого ОСОБА_1 про застосування до
нього під час досудового слідства недозволених методів ведення
слідства, є безпідставними, оскільки не грунтуються на матеріалах
справи.
З протоколу судового засідання вбачається, що цей довід
перевірявся в судовому засіданні, але він не знайшов свого
підтвердження.
На обгрунтування своїх висновків з цього приводу суд у вироку
навів докази, які сумнівів не викликають.
У касаційній скарзі засудженого немає посилань на інші
докази, якими спростовувалися б ці висновки суду.
По справі не встановлено даних, які б свідчили про одержання
органами досудового слідства від ОСОБА_1 показань обманним чи
будь - яким іншим протиправним способом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що під
час розгляду справи в суді першої інстанції істотних порушень
вимог кримінально - процесуального закону, передбачених ст. 370
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, які перешкодили чи могли б перешкодити
суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний,
обгрунтований і справедливий вирок, не допущено.
Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст.65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, ступеню тяжкості вчинених ним злочинів, даним
про його особу, є необхідним і достатнім для його виправлення та
попередження нових злочинів.
Визнаючи вирок законним і обгрунтованим та керуючись ст.ст.
394, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без
задоволення, а вирок Апеляційного суду Черкаської області від 31
липня 2006 року щодо нього - без зміни.
С у д д і :
Міщенко С.М Косарєв В.I. Школяров В.Ф.