ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01024, м. Київ-24, вул. П.Орлика, 4
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України з
кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Міщенка С.М.
суддів Косарєва В.I. і Школярова В.Ф.
за участю прокурора Глибченко Т.Г.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 листопада
2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого
ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Черкаської області від
31 липня 2006 року, яким засуджено:
ОСОБА_1, уродженця IНФОРМАЦIЯ_1, раніше не судимого,
- за ч.4 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до позбавлення
волі строком на 12 років з конфіскацією всього майна, яке є
власністю засудженого;
- за ч.2 ст.115 п.п.6,12 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 14
років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є
власністю засудженого, а на підставі ст. 70 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, за сукупністю злочинів - до позбавлення волі
строком на 14 років з конфіскацією всього майна, яке є
власністю засудженого.
-------------------------------------------------------------
Справа № 5- 5483 к 06 Категорії: ч.2 ст.115 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
Головуючий у першій інстанції Літвінцев В.М..
Доповідач Школяров В.Ф.
ОСОБА_2, уродженця IНФОРМАЦIЯ_2, раніше не судимого,
- за ч.4 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до позбавлення
волі строком на 12 років з конфіскацією всього майна, яке є
власністю засудженого;
- за ч.2 ст.115 п.п.6,12 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 14
років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є
власністю засудженого, а на підставі ст. 70 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, за сукупністю злочинів - до позбавлення волі
строком на 14 років з конфіскацією всього майна, яке є
власністю засудженого.
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 засуджено за умисне вбивство за
обтяжуючих обставин при розбійному нападі .
Як визнав суд, 24 липня 2005 року, близько 23 год.,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за попередньою змовою групою осіб,
перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіти
майном потерпілої ОСОБА_3. скоїли розбійний напад на неї,
поєднаний з проникненням у житло, під час якого її умисно,
з корисливих мотивів задушили, заволодівши грошима у сумі
5898 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вказує на
безпідставність його засудження за умисне вбивство ОСОБА_3.
Стверджує, що під час досудового слідства обмовив себе у
скоєні вбивства потерпілої внаслідок застосування до нього
незаконних методів ведення слідства. Просить постановити
справедливе рішення.
Вказаний вирок щодо ОСОБА_2 не оскаржений і стосовно
нього не внесено касаційне подання.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора про обгрунтованість і законність вироку,
перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у
скарзі засудженого доводи, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у
вчиненні злочинів за обставин, зазначених у вироку,
підтверджуються сукупністю доказів, зібраних у встановленому
законом порядку, досліджених у судовому засіданні та належно
оцінених судом.
Посилання в касаційній скарзі ОСОБА_1 на те, що він не
причетний до вбивства ОСОБА_3, а під час досудового слідства
обмовив себе внаслідок застосування до нього недозволених
методів ведення слідства, є необгрунтованими і
спростовуються перевіреними у судовому засіданні доказами.
Так, зокрема, мотивуючи висновки про винність ОСОБА_1 в
умисному вбивстві ОСОБА_3 з корисливих мотивів, суд
обгрунтовано послався на показання самих засуджених ОСОБА_1
та ОСОБА_2 на стадії досудового слідства, в яких вони при
допитах, відповідно 27.07.2005 р. та 05.08.2005 р., як
підозрюваних, 01 і 08 серпня 2005 р., як обвинувачених, з
участю своїх захисників, докладно і змістовно показали, що
вбивство потерпілої ОСОБА_3 вони вчинили внаслідок своїх
злагоджених і цілеспрямованих дій, під час яких ОСОБА_2 душив
потерпілу за шию, а ОСОБА_1 утримував її за ноги, долаючи
опір та давав відповідні вказівки ОСОБА_2 (т. 1
а.с.76-85;120-121;128-140;161-164)
Такі ж показання засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дали під
час проведення відтворення обстановки й обставин події
злочину, продемонструвавши зокрема, у який спосіб ними було
вчинено умисне вбивство потерпілої ОСОБА_3.
За висновками судово-медичних експертиз, причиною
смерті потерпілої ОСОБА_3 є механічна асфіксія від здавлення
шиї руками і зокрема, при обставинах, які вказані в протоколі
відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 (т.2 а.с. 61)
Про те, що ОСОБА_1 був безпосередньо причетний до
вбивства ОСОБА_3. свідчать і показання свідка ОСОБА_4 про
те, що на прохання сина вона спалила його та ОСОБА_2 одяг,
який вони залишили у неї вдома 24.07.2005 року після
вбивства потерпілої.
Наведені у вироку показання свідків ОСОБА_5., ОСОБА_6.,
ОСОБА_7 та ОСОБА_8, данні протоколу огляду місця події,
протоколів впізнання речових доказів та висновки численних
експертиз, не тільки підтверджують показання засуджених
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час досудового слідства, а й
знаходяться у повній відповідності з іншими доказами, які
дослідив суд в судовому засіданні, суттєво доповнюючи їх,
надаючи усі підстави вважати, що фактичні обставини
вчинених засудженим злочинів є правильними.
Таким чином, дослідивши зібрані докази і давши їм
належну оцінку, суд зробив правильний висновок щодо
винуватості ОСОБА_1 в умисному вбивстві ОСОБА_3 з корисливих
мотивів під час розбійного нападу з проникненням у житло і
правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.115 п.п.6,12 та
ч.4 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Та обставина, що ОСОБА_1 безпосередньо не душив потерпілу,
не спростовує висновків суду про винність його в умисному
вбивстві ОСОБА_3, оскільки, як вірно зазначив суд у вироку,
дії обох засуджених були узгодженими і кожний з них виконував
частину обсягу дій, спрямованих на позбавлення її життя.
Твердження у скарзі засудженого ОСОБА_1 про застосування
до нього під час досудового слідства недозволених методів
ведення слідства, є безпідставними, оскільки не грунтуються
на матеріалах справи.
З протоколу судового засідання вбачається, що цей довід
перевірявся в судовому засіданні, але він не знайшов свого
підтвердження.
На обгрунтування своїх висновків з цього приводу суд у
вироку навів докази, які сумнівів не викликають.
У касаційній скарзі засудженого немає посилань на інші
докази, якими спростовувалися б ці висновки суду.
По справі не встановлено даних, які б свідчили про
одержання органами досудового слідства від ОСОБА_1 показань
обманним чи будь - яким іншим протиправним способом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що
під час розгляду справи в суді першої інстанції істотних
порушень вимог кримінально - процесуального закону,
передбачених ст. 370 КПК ( 1001-05 ) (1001-05)
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, які
перешкодили чи могли б перешкодити суду повно та всебічно
розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і
справедливий вирок, не допущено.
Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст.65
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, ступеню тяжкості вчинених ним
злочинів, даним про його особу, є необхідним і достатнім
для його виправлення та попередження нових злочинів.
Визнаючи вирок законним і обгрунтованим та керуючись
ст.ст. 394, 396 КПК ( 1001-05 ) (1001-05)
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без
задоволення, а вирок Апеляційного суду Черкаської області від
31 липня 2006 року щодо нього - без зміни.
С у д д і :
Міщенко С.М Косарєв В.I. Школяров В.Ф.