У х в а л а
Iменем України
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
Головуючого
Паневіна В.О.,
суддів
Глоса Л.Ф. і Кліменко М.Р.
за участі прокурора Саленка I.В.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 14 листопада
2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника
ОСОБА_1. на судові рішення щодо ОСОБА_2, -
встановила:
вироком Красногвардійського районного суду міста
Дніпропетровська від 5 липня 2005 року
ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця та мешканця міста
Дніпропетровська, раніше на підставі вимог ст. 89 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
не судимого, -
засуджено за:
- ст. 185 ч. 3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення
волі;
- ст. 187 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення
волі;
- ст. 121 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення
волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
визначено ОСОБА_2.
остаточне покарання 8 років позбавлення волі.
Судом постановлено стягнути з ОСОБА_2 на відшкодування
матеріальної шкоди: на користь ОСОБА_3. - 540 гривень, на користь
ОСОБА_4. - 620 гривень.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 31
серпня 2005 року вирок щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
ОСОБА_2 визнано судом винним і засуджено за те, що він 31
жовтня 2004 року близько 2-ої години проник на територію
домоволодіння № АДРЕСА_1 в місті Дніпропетровську, звідки з
проникненням у сарай викрав майна ОСОБА_3. на суму 540 гривень.
10 грудня 2004 року близько 18-ої годин 15 хвилин ОСОБА_2. у
магазині АДРЕСА_2 в місті Дніпропетровську із застосуванням
насильства, що було небезпечним для життя та здоров'я, вчинив
розбійний напад на продавця ОСОБА_5., спричинивши їй легкі тілесні
ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, й заволодів грошима
в сумі 620 гривень, чим спричинив шкоди власниці магазину ОСОБА_4.
Також він вимагав від ОСОБА_5. того, щоб вона віддала йому свої
золоті прикраси, однак остання відмовилася виконати його вимоги,
після чого нападник покинув місце злочину. Коли ОСОБА_2. виходив з
магазину, то зустрів ОСОБА_6., якому заподіяв кілька ударів ножем,
унаслідок чого той отримав тяжкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі захисника порушується питання про
скасування вироку щодо ОСОБА_2 в частині засудження його за ст.
ст. 121 ч. 1, 187 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та виключення з
обвинувачення за ст. 185 ч. 3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
частини
викраденого майна, у з в'язку з цим пом'якшення міри покарання та
звільнення від його відбування з випробуванням. Свою вимогу
адвокат мотивує тим, що винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів не
підтверджена зібраними по справі доказами. Показання потерпілих
зібрані з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства
України, вони суперечливі та не підтверджують винності ОСОБА_2,
оскільки носять характер припущень. Таким суперечностям в
показаннях суд не дав належної оцінки. Також зазначає, що під час
проведення впізнання ОСОБА_2 як особи, яка вчинила злочин, також
було допущено суттєві порушення кримінально-процесуального
законодавства, а тому ці докази не можна класти в основу вироку.
Захисник зазначає, що суд порушив вимоги ст. 88 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
при розгляді зауважень на протокол судового засідання,
оскільки не повідомив заінтересованих осіб про час та місце
слухання цих зауважень. Не погоджується адвокат ОСОБА_1. і з
ухвалою апеляційного суду, вважаючи, що всі доводи апеляційних
скарг не спростовані.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора
ОСОБА_7. про необхідність прийняття рішення про відмову в
задоволенні скарги, перевіривши матеріали кримінальної справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
вона підлягає задоволенню частково.
Відповідно до вимог ст. 365 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
вирок
суду першої інстанції перевіряється в межах апеляції, а згідно з
ч. 2 ст. 377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
при залишенні апеляції без
задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені
підстави, через які апеляцію визнано необгрунтованою. Однак,
апеляційний суд, розглядаючи справу в апеляційному порядку, не
дотримався цих вимог закону - залишив апеляції ОСОБА_2 та його
захисника без задоволення, але в ухвалі не навів підстав, через
які вони визнані необгрунтованими.
Зокрема, захисник в апеляції посилався на те, що суд дав
невірну оцінку показанням потерпілої ОСОБА_5., яка висловлювала
сумніви щодо вчинення злочину саме ОСОБА_2., а її показання в
протоколі судового засідання не були відображені повністю.
Невірно оцінено також показання потерпілих ОСОБА_4., ОСОБА_6.,
свідків ОСОБА_8., ОСОБА_9. та інших, показання деяких свідків було
оголошено в судовому засіданні з порушенням чинного законодавства,
не усунуто суперечностей у справі. Захисник посилався, що у вироку
використані докази, які є недопустимими, (зокрема, протокол
упізнання від 23.12.2004 року), оскільки при їх отриманні було
порушено вимоги чинного закону. Ці та інші доводи захисника, а
також засудженого апеляційним судом не спростовані, в ухвалі не
наведено переконливих мотивів, через які апеляції визнані
необгрунтованими.
Крім того, апеляційний суд не звернув уваги на те, що в
справі немає даних про повідомлення учасників процесу про час
розгляду зауважень на протокол судового засідання, що були подані
захисником.
Наведені порушення колегія суддів вважає такими, які істотно
вплинули на правильність прийняття рішення по суті, що є
безумовною підставою для скасування ухвали апеляційного суду і
направлення справи на новий апеляційний розгляд.
Що стосується наведених у скарзі вимог про недоведеність
винності ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 121 ч.
1 і 187 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, то вони мають бути перевірені
під час нового розгляду справи в апеляційному порядку.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1. задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 31
серпня 2005 року вирок щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити
в той же апеляційний суд на новий апеляційний розгляд в іншому
складі суддів.
Судді:
Паневін В.О. Глос Л.Ф. Кліменко М.Р.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України Паневін В.О.