У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Короткевича М.Є.,
суддів за участю прокурора
Стрекалова Є.Ф. і Нікітіна Ю.I., Морозової С.Ю.
розглянула в судовому засіданні в місті Києві 14 листопада
2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на
вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 16 березня 2005
року, яким його,
ОСОБА_1,
1968 р. народження, громадянина України,
не судимого, -
засуджено за ч.1 ст. 122 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік
позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з
іспитовим строком 1 рік.
Відповідно до вимог ст.76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ОСОБА_1
покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне
проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,
щомісяця кожного четверга з'являтися для реєстрації в цей орган і
повідомляти його про зміну місця проживання і роботи.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду м. Києва від 19 липня 2005 року вирок залишено
без змін.
ОСОБА_1 засудженого на те, що він 9 серпня 2003 року о 13.20
год., знаходячись в палатці на торгівельному майданчику біля
АДРЕСА_1в м. Києві, під час сварки на грунті неприязних стосунків
наніс потерпілій ОСОБА_2 удар кулаком в обличчя, заподіявши
тілесні ушкодження середньої тяжкості.
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на неповноту,
однобічність і необ'єктивність досудового і судового слідства, які
проводились з порушеннями КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, на те, що
потерпілій заподіяні легкі тілесні ушкодження, а не середньої
тяжкості, а також на те, що він захищався від протиправних дій
потерпілої та її родини і знаходився у межах необхідної оборони,
просить судові рішення скасувати, а кримінальну справу закрити або
винести виправдувальний вирок.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора, яка просила залишити скаргу без задоволення, виключивши
з вироку вказівку про періодичність реєстрації засудженого в
органах кримінально-виконавчої системи, перевіривши матеріали
справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у
задоволенні скарги слід відмовити.
Висновок про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні
зазначених злочинних дій суд обгрунтував дослідженими у судовому
засіданні доказами, й зокрема показаннями потерпілої ОСОБА_2 про
обставини нанесення їй тілесних ушкоджень засудженим, показаннями
свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які
підтвердили факт нанесення ОСОБА_1 удару кулаком в ліву частину
обличчя потерпілої, даними, встановленими судово-медичними
експертизами, протоколами відповідних слідчих дій.
Iз висновків судово-медичних експертиз № 1225/е та № 1585/е
вбачається, що у ОСОБА_2 було виявлено крововилив на віях лівого
ока з переходом на підочну область, закриті переломи верхньої
щелепи зліва і зовнішньої стінки лівої очниці, які могли виникнути
9 серпня 2003 року внаслідок удару кулаком в обличчя з лівої
сторони, і які в комплексі відносяться до тілесних ушкоджень
середньої тяжкості.
Вважати неправильними і необ'єктивними вказані висновки
медичних експертиз у суду підстав не було, як і не було підстав
вважати, що ОСОБА_1 знаходився у стані необхідної оборони.
Судом правильно застосований кримінальний закон і призначене
засудженому покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину та
особі засудженого.
Iз матеріалів справи вбачається, що слідчими органами й судом
досліджені всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне
значення для правильного вирішення справи. Проявів упередженості
щодо ОСОБА_1 як під час досудового слідства, так і під час
судового розгляду справи, перевіркою матеріалів справи не
виявлено.
Однак, в порядку ст.395 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, вказаний
вирок суду і ухвала апеляційної інстанції підлягають зміні в
частині встановлення періодичності реєстрації в органах
кримінально-виконавчої системи -щомісяця кожного четверга,
оскільки, поклавши на засудженого обов'язок, передбачений п.4 ч.1
ст.76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, суд не встановлює періодичність та
дні проведення реєстрації. Відповідно до ч.3 ст.13
Кримінально-виконавчого кодексу України ( 2341-14 ) (2341-14)
, вирішення
цього питання віднесено до компетенції кримінально-виконавчих
інспекцій.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів,
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 16 березня
2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати в кримінальних
справах апеляційного суду м. Києва від 19 липня 2005 року щодо
ОСОБА_1 змінити, виключивши вказівку щодо періодичності реєстрації
в органах кримінально-виконавчої системи - щомісяця кожного
четверга.
У решті судові рішення залишити без зміни.
С У Д Д I :
Короткевич М.Є. Стрекалов Є.Ф. Нікітін Ю.I.