У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді
Верещак В.М.
суддів
Пивовара В.Ф. і Редьки А.I.
розглянула в судовому засіданні 9 листопада 2006 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Московського районного суду м. Харкова від 1 березня 2004
року, яким засуджено
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
неодноразово судимого, останнього разу -
4 квітня 2001 року за ч. 1 ст. 229-6 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на один рік позбавлення волі, звільненого
від покарання 15 серпня 2001 року на підставі акту амністії,
за ч. 2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на сім років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою
власністю.
Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у тому, що він 17 жовтня 2001
року на ринку, розташованому на АДРЕСА_1, незаконно придбав у
ОСОБА_2 особливо небезпечний наркотичний засіб - марихуану, який
зберігав при собі з метою збуту і того ж дня частинами збув цей
наркотичний засібОСОБА_3 - 5,32 грами та ОСОБА_4 - 1,87 грамів. 17
жовтня 2001 року працівники міліції вилучили у ОСОБА_1 0,4412
грами марихуани і 41 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 3 жовтня
2005 року вирок змінено, постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим
за ч. 2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на п'ять років позбавлення
волі. У решті вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
У касаційній скарзі з доповненням до неї засуджений ОСОБА_1
ставить питання про скасування судових рішень та закриття справи
за відсутністю в його діях складу злочину. Вказує, що досудове і
судове слідство були проведені однобічно, неповно, з порушенням
його права на захист. Вважає, що в основу вироку суд поклав
неправдиві показання свідків, які обмовили його, та інші
сфальсифіковані докази.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її
задоволення.
Винуватість ОСОБА_1 в незаконному придбанні та зберіганні
особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту, а також у
збуті цих засобів, вчиненому повторно, матеріалами справи
доведена.
Свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_4, показання яких покладено в основу
вироку, підтвердили, що 17 жовтня 2001 року за їхньою участю було
проведено оперативні закупки наркотичного засобу у ОСОБА_1. Від
працівників міліції вони отримували гроші, які вони передавали
засудженому і отримували від нього марихуану, яку потім вони
добровільно передавали працівникам міліції у присутності понятих.
Про це твердили і свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
ОСОБА_9, ОСОБА_10.
За таких обставин і враховуючи дані, що містяться у
протоколах проведення оперативних закупок, огляду покупців ОСОБА_3
і ОСОБА_4 та вилучення в них речових доказів, а також висновках
судово-хімічних експертиз, про те, що виявлена і вилучена у
ОСОБА_3 і ОСОБА_4 речовина є особливо небезпечним наркотичним
засобом - марихуаною вагою, відповідно, 5,32 грами і 1,87 грамів,
суд мав підстави дійти висновку про вчинення ОСОБА_1 злочинних
дій, які за своїми ознаками утворюють склад злочину , передбачений
ч. 2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Що стосується покарання, то воно, з урахуванням змін,
внесених судом апеляційної інстанції, призначене винуватому у
відповідності з вимогами закону. Вважати його надмірно суворим, як
про це стверджується у касаційній скарзі, в колегії суддів підстав
немає.
Будь-яких даних щодо упередженості органів досудового
слідства чи суду, або порушення ними норм КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
,
у тому числі тих, що регулюють право на захист, які були б
підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.
Колегія суддів не знаходить підстав для призначення
кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим
повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
ухвалила:
Відмовити засудженому ОСОБА_1 в задоволенні касаційної
скарги.
Судді:
Пивовар В.Ф. Редька А.I. Верещак В.М.