У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Кравченка К.Т.,
суддів за участю прокурора
Кривенди О.В., Мороза М.А. Кравченко Є.С.
розглянула у судовому засіданні 9 листопада 2006 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Одеської області на вирок Овідіопольського районного
суду Одеської області від 20 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1.
Вироком місцевого суду:
ОСОБА_1, уродженку та жительку м. Одеси,
раніше судиму:
- 20 липня 1994 року Приморським районним
судом м. Одеси за ст.229-6 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2
роки позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку
на 2 роки;
- 3 грудня 1996 року Київським районним судом
м. Одеси за ст.ст.17, 140 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2
роки
позбавлення волі;
- 12 грудня 2001 року Овідіопольським районним
судом Одеської області за ст.ст.140 ч.2, 44 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік позбавлення волі умовно, з іспитовим строком 1 рік;
- 14 жовтня 2003 року Київським районним судом м. Одеси за
ст.309 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення волі з
випробуванням,
з іспитовим строком 2 роки;
- 25 липня 2005 року Малиновським районним судом
м. Одеси за ст.309 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
сукупністю вироків призначено 2 роки 1 місяць позбавлення волі,
засуджено до позбавлення волі:
- за ч.1 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на один рік;
- за ч.2 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на один рік шість
місяців.
На підставі ч.4 ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 за
сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених
покарань, остаточно призначено два роки три місяці позбавлення
волі.
Як визнав суд, 15 червня 2005 року, приблизно об 11 годині,
ОСОБА_1, перебуваючи на території промислового ринку на 7-му
кілометрі шосе Овідіопольського району Одеської області, таємно
викрала сумку з одягом та грошима, що належали ОСОБА_2, завдавши
потерпілій збиток на загальну суму 1 044 грн.
Крім того, 19 червня 2005 року, приблизно о 23 годині 30
хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи на території промислового ринку на
7-му кілометрі шосе Овідіопольського району Одеської області,
повторно, таємно викрала набір біжутерії на загальну суму 460
грн., що належав ОСОБА_3.
У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи правильність
встановлення фактичних обставин справи та доведеність винності
ОСОБА_1 просить вирок щодо неї змінити у зв'язку із неправильним
застосуванням кримінального закону. Вважає, що кваліфікація
злочинних дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
є
зайвою і підлягає виключенню з вироку.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав
касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає
задоволенню з таких підстав.
Висновок місцевого суду щодо встановлення фактичних обставин
справи та доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчинені нею двох
крадіжок, грунтується на досліджених у судовому засіданні доказах,
є правильним і у поданні не оспорюється.
Призначаючи винній покарання, суд урахував ступінь тяжкості
вчинених злочинів, дані про її особу, обставини, що пом'якшують
покарання. Суд умотивував своє рішення, щодо призначення покарання
саме у виді позбавлення волі. Це рішення є обгрунтованим, а
призначене покарання необхідним і достатнім.
Разом із тим, всупереч роз'ясненням, що містяться у п.23
постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 року
№12 ( v0012700-92 ) (v0012700-92)
(зі змінами, внесеними постановами Пленуму
Верховного Суду України № 3 ( v0003700-93 ) (v0003700-93)
від 4 червня 1993, № 3
( v0003700-95 ) (v0003700-95)
від 13 січня 1995 року, № 12 ( v0012700-97 ) (v0012700-97)
від 3
грудня 1997 року) "Про судову практику в справах про корисливі
злочини проти приватної власності" суд, установивши, що ОСОБА_1
вчинила тотожні злочини (дві крадіжки), кваліфікував її злочинні
дії, крім ч.2 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, ще й за ч.1 ст.185 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, що є зайвим.
Ураховуючи, що остаточне покарання призначено за ч.4 ст. 70
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із урахуванням покарання невідбутого за
вироком від 25 липня 2005 року, колегія суддів знаходить за
можливе вирок Овідіопольського районного суду від 20 квітня 2006
року у цій частині залишити без зміни.
Керуючись ст.ст.395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання заступника прокурора Одеської області
задовольнити.
Вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 20
квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити, виключити з нього рішення
суду про кваліфікацію злочинних дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.185 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, а також про призначення їй за цей злочин
покарання у виді одного року позбавлення волі.
Вважати ОСОБА_1 засудженою за ч.2 ст.185 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на один рік шість місяців позбавлення волі, а за
сукупністю злочинів, відповідно до ч.4 ст.70 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, остаточно на два роки три місяці позбавлення волі.
С у д д і:
Кравченко К.Т. Кривенда О.В. Мороз М.А.