У х в а л а
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Коновалова В.М.
суддів
Шевченко Т.В., Селівона О.Ф.
за участю прокурора
Ковтун Н.Я.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 9 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Автономної Республіки Крим на вирок Первомайського
районного суду Автономної Республіки Крим від 29 листопада 2005
року щодо ОСОБА_1.
Зазначеним вироком ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
в силу ст.89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
такого, що не має
судимості
засуджено за ч.1 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік
виправних робіт з утриманням щомісяця 20 % заробітку в доход
держави.
В апеляційному порядку вирок не переглядався.
ОСОБА_1 засуджений за те, що 24 вересня 2005 року близько 4
год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, біля
першого під'їзду будинку АДРЕСА_1, таємно викрав мопед "Ямаха", що
належав ОСОБА_2, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду в сумі
2250 грн.
У касаційному поданні заступник прокурора Автономної
Республіки Крим просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1, а справу
направити на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним
застосуванням кримінального закону. Посилається на те, що,
призначаючи ОСОБА_1 міру покарання у виді виправних робіт з
утриманням щомісяця 20 % заробітку в доход держави, суд порушив
вимоги ст.57 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки відповідно до цієї
норми виправні роботи не можуть бути застосовані до державних
службовців.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала
касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне
подання підлягає частковому задоволенню, а вирок - зміні з таких
підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні
інкримінованого йому злочину та правильність кваліфікації його дій
обгрунтовано сукупністю зібраних по справі доказів, що не
оспорюється у касаційному поданні.
Разом з тим, обираючи покарання ОСОБА_1 у виді виправних
робіт, суд не взяв до уваги, що засуджений є державним службовцем,
чим порушив вимоги ст.57 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, згідно яких такий
вид покарання як виправні роботи до таких осіб не може бути
застосований.
Як видно з матеріалів кримінальної справи, 29 жовтня 2005
року ОСОБА_1 присвоєно 14 ранг 7 категорії державного службовця.
Санкцією ч. 1 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, крім виправних
робіт, передбачено й інші види покарання: штраф до п'ятдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавлення волі
на строк до трьох років.
Виходячи з того, що прокурор у касаційному поданні не
зазначав про м'якість призначеного ОСОБА_1 покарання, суд
касаційної інстанції вправі на підставі ч.4 ст.396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
змінити вирок із призначенням засудженому більш
м'якого виду покарання.
Таким чином, направлення справи на новий судовий розгляд, на
якому наполягав прокурор, є недоцільним.
Керуючись ст.394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Касаційне подання заступника прокурора Автономної Республіки
Крим задовольнити частково.
Вирок Первомайського районного суду Автономної Республіки
Крим від 29 листопада 2005 року щодо ОСОБА_1 змінити в частині
призначення покарання.
Призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 510 грн. В
іншій частині вирок залишити без зміни.
Судді:
Коновалов В.М. Шевченко Т.В. Селівон О.Ф.