У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Короткевича М.Є.
суддів
Пошви Б.М., Нікітіна Ю.I.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника-адвоката
ОСОБА_1 та законного представника ОСОБА_2 на вирок Ковельського
міськрайонного суду Волинської області від 20 грудня 2005 року,
яким
ОСОБА_3,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
уродженця IНФОРМАЦIЯ_2, раніше не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 7 років
позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3, а в разі відсутності майна,
стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних частинах, на користь:
ОСОБА_5 - 1500 грн. на відшкодування матеріальних збитків і 5000
грн. - моральної шкоди; Ковельського медоб'єднання 628 грн. 64
коп.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_6, щодо якого вирок не
оскаржується.
За вироком суду ОСОБА_3 і ОСОБА_6 визнано винними у тому, що
вони 23 липня 2005 року близько 1-ї год. в IНФОРМАЦIЯ_2 біля
будинку ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на
грунті особистих неприязних стосунків, нанесли не менше 3-х ударів
кожний кулаком по голові ОСОБА_8, внаслідок чого настала смерть
останнього.
У касаційних скаргах:
- захисник-адвокат ОСОБА_1 просить справу повернути на
додаткове розслідування, посилаючись на неповноту і однобічність
досудового і судового слідства, оскільки залишилася поза увагою
суду участь у побитті потерпілого ОСОБА_8 ще трьох осіб. Також
вважає не з'ясованим питання наслідком чиїх дій стала смерть
ОСОБА_8;
- законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 наводить
доводи аналогічні доводам скарги захисника-адвоката і також
просить повернути справу на додаткове розслідування. Вважає, що
вчинене її сином діння має бути кваліфіковане за ст. 125 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
;
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Короткевича
М.Є., обговоривши доводи касаційних скарг і перевіривши матеріали
справи, колегія суддів вважає, що скарги захисника-адвоката і
законного представника неповнолітнього задоволенню не підлягають.
Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні
обставини злочину, вчиненого ОСОБА_3 і відповідно доказам у справі
застосовано матеріальний закон.
Посилання законного представника засудженого ОСОБА_2 та
захисника ОСОБА_1 на те, що у побитті ОСОБА_8 брали участь інші
особи і тому смерть потерпілого не могла настати внаслідок дій
ОСОБА_3, є безпідставними і спростовуються сукупністю зібраних по
справі доказів.
Так, засуджені ОСОБА_6 і ОСОБА_3 підтвердили, що дійсно
ввечері 22 липня 2005 року вони розпивали спиртні напої в будинку
ОСОБА_7, там же був і ОСОБА_8, який знаходився в стані
алкогольного сп'яніння.
Протягом досудового слідства і в суді ОСОБА_6 і ОСОБА_3 не
заперечували факту нанесення ними ударів потерпілому ОСОБА_8
долонею та кулаками рук в обличчя, і під час відтворення
обстановки та обставин події підтвердили свої свідчення і
показали, у який спосіб вчинили побиття.
Покази ОСОБА_3 щодо обставин та механізму заподіяння
потерпілому ОСОБА_8 умисних тяжких тілесних ушкоджень узгоджуються
з показами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12.
Останній, зокрема показав, що в ніч з 22 на 23 липня 2005 року в
область голови удари ОСОБА_8 наносили ОСОБА_6 - в коридорі будинку
та ОСОБА_3 - за будинком. Більше в голову потерпілого з присутніх
ніхто не бив, і свої показання підтвердив під час відтворення
обстановки і обставин події.
Згідно з висновками судово-медичних експертиз смерть ОСОБА_8
настала від закритої черепно-мозкової травми з забоєм головного
мозку та правобічною субдуральною гематомою.
Проведеною експертизою також встановлено, що тілесні
ушкодження, які були виявлені на тілі ОСОБА_8, утворилися від дії
тупого твердого предмету і не могли утворитися внаслідок падіння з
висоти власного росту та від насильницького кидання потерпілого на
землю з висоти.
Як видно з матеріалів справи, коли ОСОБА_8 взяв ОСОБА_12 за
горло, останній наніс один удар потерпілому в тулуб, а під час
конфлікту між ОСОБА_8 та ОСОБА_10, останній завдав також один удар
потерпілому в живіт.
Таким чином, перевіркою матеріалів справи встановлено, що
ОСОБА_10 та ОСОБА_12 не наносили ударів ОСОБА_8 в область голови,
а ОСОБА_11 взагалі не наносив потерпілому ударів, а як видно із
висновків експертиз інші тілесні ушкодження не знаходяться в
причинному зв'язку із смертю потерпілого.
Тому немає підстав вважати, що в діях вищевказаних осіб
міститься склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
За таких обставин, ОСОБА_3 обгрунтовано визнано винним у
заподіянні ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили його
смерть і дії винного за ч. 2 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковані правильно.
Покарання призначено ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 65 та
ст. 103 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і підстав для його пом"якшення
колегія суддів не вбачає.
Перевіркою матеріалів справи не встановлено порушень
кримінально-процесуального закону, які б тягли зміну чи скасування
судових рішень.
З урахуванням вищевикладеного, підстав для призначення справи
до касаційного розгляду немає.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційні скарги захисника-адвоката ОСОБА_1 та законного
представника неповнолітнього ОСОБА_2 залишити без задоволення.
с у д д і :
Короткевич М.Є. Пошва Б.М. Нікітін Ю.I.