У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Короткевича М.Є.,
суддів
Пошви Б.М. і Нікітіна Ю.I.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вирок
Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 4 жовтня 2005
року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 189 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі, за ч. 2 ст. 355 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки
позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
сукупністю злочинів остаточно призначено 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 від
призначеного покарання звільнено з випробуванням, з іспитовим
строком 2 роки, з покладенням обов'язків повідомляти органи
кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і
роботи, без дозволу цих органів не виїжджати за межі України і
періодично з'являтися для реєстрації.
З засудженого стягнуто у відшкодування матеріальної і
моральної шкоди вказані у вироку суми на користь потерпілих
ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Харківської області від 8 грудня 2005 року вирок
щодо ОСОБА_1 змінено: його дії перекваліфіковано з ч.1 ст.189 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ч.1 ст.355 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і за цим
законом призначено покарання у вигляді 1 року обмеження волі. На
підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю злочинів,
передбачених ч.1 ст.355 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і ч.2 ст.355 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, остаточно призначено покарання у вигляді 3
років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 звільнено
від призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2
роки, з покладенням відповідних обов'язків на підставі ст.76 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
З вироку виключено вказівку про стягнення з ОСОБА_1
матеріальної і моральної шкоди на користь потерпілих.
З урахуванням змін, внесених апеляційним судом, ОСОБА_1
визнано винним і засуджено за те, що він у середині липня 2002
року на ринку "Барабашова" в м. Харкові примушував потерпілого
ОСОБА_4 виконати цивільно-правові зобов'язання з застосуванням
насильства, що не є небезпечним для життя і здоров'я, а 24 липня
вчинив аналогічні дії щодо батьків ОСОБА_4 - ОСОБА_3 і ОСОБА_2,
погрожуючи застосуванням насильства до ОСОБА_4
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на
незаконність постановлених щодо нього судових рішень, оскільки
висновки суду про його винність не відповідають фактичним
обставинам справи, і винність його у вчинених злочинах не
доведена. Засуджений посилається на порушення КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
на досудовому слідстві і в суді, порушує питання про
скасування судових рішень і просить його виправдати за відсутністю
складу злочину.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія
суддів вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено,
підтверджена сукупністю зібраних у справі, вірно оцінених та
обгрунтовано покладених судом в основу вироку доказів. Як
вбачається з матеріалів справи, досудове і судове слідство у ній
проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону і
таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли за собою
скасування судових рішень, у справі не допущено.
Висновки про винність ОСОБА_1 у примушуванні до виконання
цивільно-правових зобов'язань з погрозою насильства до потерпілих
і застосування насильства, що не є небезпечним для життя і
здоров'я відповідають фактичним обставинам справи і
підтверджуються наведеними у вироку доказами, а саме, детальними і
послідовними показаннями в судовому засіданні потерпілих ОСОБА_4,
ОСОБА_3 і ОСОБА_2 про обставини вчинення ОСОБА_1 щодо них вказаних
дій.
Показання потерпілих суд обгрунтовано поклав в основу вироку,
оскільки вони узгоджуються з іншими зібраними у справі доказами,
зокрема, з показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які
були очевидцями того, як ОСОБА_1 погрожував ОСОБА_4 і застосовував
до нього насильство.
Крім того, винність засудженого підтверджується протоколами
очних ставок між потерпілими і ОСОБА_1, протоколами інших слідчих
дій, речовими доказами.
З матеріалів справи вбачається, що слідчими органами й судом
досліджені всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне
значення для правильного її вирішення. Проявів упередженості щодо
ОСОБА_1 як під час досудового слідства, так і під час судового
розгляду, перевіркою матеріалів справи не виявлено.
Вважати, що судом неправильно застосований кримінальний
закон, чи що призначене засудженому покарання не відповідає
ступеню тяжкості вчинених злочинів і його особі, немає підстав, як
і немає підстав для виправдання ОСОБА_1
Не вбачаючи передбачених ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстав для скасування або зміни судових рішень щодо ОСОБА_1 та,
керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
У задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити.
С У Д Д I :
Короткевич М.Є. Пошва Б.М. Нікітін Ю.I.