У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     Колегія  суддів  Судової  палати   у   кримінальних   справах
Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Присяжнюк Т.I.,

     суддів

     Короткевича М.Є., Нікітіна Ю.I.

     розглянула в судовому засіданні у м. Києві 7  листопада  2006
року справу за спільною касаційною скаргою потерпілих  ОСОБА_1  та
ОСОБА_2 на постанову Залізничного районного  суду  м.  Сімферополя
Автономної Республіки Крим від 19 січня 2005 року щодо ОСОБА_3

     Зазначеною  постановою  ОСОБА_3  звільнено  від  кримінальної
відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2  ст.  367
КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  у  зв'язку  зі  зміною  обстановки,   а
провадження у кримінальній справі щодо неї за цим законом закрито.

     Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 залишено без розгляду.

     Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки  Крим  від  1
березня 2005 року постанову щодо ОСОБА_3 залишено без зміни.

     Встановлено, що ОСОБА_3 в ніч з 10 на  11  травня  2002  року
неналежно виконуючи  свої  службові  обов'язки  старшої  по  зміні
медичної сестри Кримської Республіканської клінічної психіатричної
лікарні № 1, допустила службову недбалість, що  потягло  за  собою
тяжкі наслідки - вчинення пацієнтом ОСОБА_4 самогубства.

     У спільній касаційній скарзі  потерпілі  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2
просять  скасувати  вказані  судові  рішення   щодо   ОСОБА_3,   а
кримінальну справу щодо неї направити на додаткове  розслідування,
мотивуючи тим, що досудове та судове слідство  проведено  неповно,
необ'єктивно  та  з  порушенням  норм   кримінально-процесуального
законодавства.  Крім  того,  зазначають,  що  судом   безпідставно
відмовлено в задоволенні їх позовних вимог.

     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія  суддів  вважає,  що
вона задоволенню не підлягає.

     Відповідно до положень ст. 48 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          особу,
яка вперше вчинила злочин середньої тяжкості  (ч.  2  ст.  367  КК
України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ),  може  бути  звільнено   від   кримінальної
відповідальності, якщо у зв"язку зі зміною обстановки вчинене  нею
діяння втратило суспільну небезпечність  або  ця  особа  перестала
бути суспільно небезпечною.

     Як вбачається  з  матеріалів  кримінальної  справи,  ОСОБА_3,
визнаючи  себе  повністю  винною,  заявила  у  судовому  засіданні
клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності  та
закриття провадження у кримінальній справі з підстав, зазначених у
ст. 48 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Тому суд першої інстанції, дослідивши всі обставини справи, у
тому числі показання потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_1, свідків ОСОБА_5,
ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  ОСОБА_8,  ОСОБА_9,  ОСОБА_10,  ОСОБА_11,  дані
протоколів  огляду  місця   події,   очних   ставок,   відтворення
обстановки та обставин події злочину, а також дані акта службового
розслідування та висновків судово-медичної  експертизи,  керуючись
ст. 48 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , ст. ст. 7,  7-1,  282  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , прийняв  законне  та  обгрунтоване  рішення,  з  яким
погодився суд апеляційної інстанції.

     Iстотних     порушень     норм     кримінально-процесуального
законодавства, які тягнули б за собою скасування судових рішень, у
справі не встановлено.

     Підстав для призначення  справи  до  касаційного  розгляду  з
повідомленням  учасників  судового  розгляду  колегія  суддів   не
вбачає.

     Керуючись ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

                         у х в а л и л а:

     Відмовити в задоволенні спільної касаційної скарги потерпілим
ОСОБА_1 та ОСОБА_2

                            С у д д і:

            Присяжнюк Т.I. Короткевич М.Є Нікітін Ю.I.