У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Короткевича М.Є.
суддів
Пошви Б.М., Нікітіна Ю.I.
за участю прокурора
Вергізової Л.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Вільшанського районного суду Кіровоградської області від
23 лютого 2005 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
уродженець с. IНФОРМАЦIЯ_2
Воронізької області Росії, громадянин України,
раніше не судимий,
засуджений за ч. 4 ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі з конфіскацією 1/4 частини особистого майна.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПСП ім. Шевченка
15702 грн. 30 коп. на відшкодування матеріальних збитків.
Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 5 липня
2005 року вирок змінено: дії ОСОБА_1 перекваліфіковано на ч. 3 ст.
190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і обрано покарання 4 роки позбавлення
волі.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 9-11
серпня 1994 року в с. IНФОРМАЦIЯ_3 області шляхом обману заволодів
майном КСП (нині ПСП) ім. Шевченка у великих розмірах на суму
54502000 крб.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1заявляє, що його дії
слід перекваліфікувати на ч. 1 ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
застосувати ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і перерахувати розмір
стягнення.
Крім того, за змістом скарги ОСОБА_1 вважає, що строки
давності притягнення його до кримінальної відповідальності минули.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Короткевича
М.Є., міркування прокурора про залишення вироку без змін,
перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної
скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому
задоволенню.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у шахрайстві,
відповідає фактичним обставинам справи, і підтверджений
дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку
доказами, що не оспорюється в касаційній скарзі.
Суд дав належну оцінку цим доказам і обгрунтовано визнав
ОСОБА_1 винним у вчиненні шахрайства у великих розмірах. Оскільки
згідно примітки до ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у великих
розмірах визнається злочин, що вчинений на суму, яка в двісті
п"ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум
доходів громадян на момент його вчинення.
Цей мінімум станом на серпень 1994 року складав 120000 крб. і
розмір шкоди перевищує його у 451 раз із розрахунку 54502000 крб.
: 120000 крб.
Отже дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковані правильно.
Щодо доводів ОСОБА_1 про сплив строків давності притягнення
його до кримінальної відповідальності, то як видно з матеріалів
справи перебіг давності у даній справі переривався.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що при проведенні
досудового слідства і судовому розгляді не допущено порушень
кримінально-процесуального закону, які б перешкоджали суду повно і
всебічно дослідити всі обставини справи.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суди хоча і послалися, проте
фактично не в повній мірі врахували всі обставини і дані про його
особу.
Як встановлено по справі ОСОБА_1 визнав свою вину, розкаявся
у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, є особою раніше не судимою,
позитивно характеризується, має на утриманні двох неповнолітніх
дітей, хвору мати та брата, який є інвалідом.
Зазначені обставини та те, що на даний час розмір вчиненого
ним шахрайства складає 545 грн. 2 коп., істотно зменшують ступінь
небезпечності вчиненого ним злочину і дають підстави застосувати
до ОСОБА_1 ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та пом'якшити йому міру
покарання нижче нижньої межі санкції ч. 3 ст. 190 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Щодо заяви засудженого про перерахунок суми стягнення, то
відповідно до положень законодавства вартість викраденого майна
визначається за цінами, що існували на момент вчинення злочину, а
розмір відшкодування завданих злочином збитків - за відповідними
цінами на час вирішення справи в суді. Тому розмір стягнення з
ОСОБА_1 на відшкодування збитків ПСП ім. Шевченка вирахувано
правильно.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Вільшанського районного суду Кіровоградської області
від 23 лютого 2005 року та ухвалу апеляційного суду
Кіровоградської області від 5 липня 2005 року щодо ОСОБА_1
змінити.
Застосувати щодо ОСОБА_1 ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і
пом'якшити йому обране покарання за ч. 3 ст. 190 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
до 2 років 6 місяців позбавлення волі.
В решті судові рішення залишити без змін.
Судді:
Короткевич М.Є. Пошва Б.М. Нікітін Ю.I.