У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
Головуючого
Дороніної В.П.
суддів
Заголдного В.В., Шевченко Т.В.
за участю прокурора
Казнадзея В.В.
засудженого ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 2 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Апеляційного суду м. Севастополя від 12 липня 2006 року.
Вироком Балаклавського районного суду м. Севастополя від
19.04.2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
громадянин України,
раніше не судимий, -
засуджений
за ч.3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення
волі,
за ч.2 ст. 194 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки 6 місяців
позбавлення волі,
за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Згідно
зі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 звільнений від відбування
покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з
покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 70269 грн.
40 коп. на відшкодування матеріальних збитків і 5000 грн. на
користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні
злочинів за таких обставин.
5 липня 2005 року у період з 21 год. 30 хв. до 3 год. 6 липня
2005 р. ОСОБА_1 з метою таємного викрадення чужого майна
неодноразово через вікно проникав у АДРЕСА_1 і викрав майно, яке
належало ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на загальну суму 3206 грн. Крім того,
ОСОБА_1 умисно знищив шляхом підпалу будинок та інше майно
потерпілих на загальну суму 62848 грн. 40 коп.
За апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи в
суді першої інстанції, апеляцією потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Апеляційний суд м. Севастополя скасував вирок районного суду у
частині призначеного покарання в постановив 12 липня 2006 року
свій вирок, призначивши ОСОБА_1 покарання- за ч.3 ст. 185 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
3 роки позбавлення волі, за ч.2 ст. 194 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
3 роки 6 місяців позбавлення волі. За
сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 призначено покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
У решті вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить змінити вирок
апеляційного суду, з урахуванням обставин, що пом'якшують
покарання, пом'якшити йому покарання, призначивши покарання, не
пов'язане з позбавленням волі.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення
засудженого ОСОБА_1, який підтримав скаргу, міркування прокурора
про скасування вироку апеляційного суду у зв'язку з порушенням
вимог ст. 378 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, перевіривши матеріали
справи та доводи, наведені у скарзі, колегія суддів підстав для їх
задоволення не вбачає.
Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні
злочинів за обставин, викладених у вироках районного та
апеляційного суду, підтверджений наявними у справі доказами.
При розгляді справи у суді першої інстанції ОСОБА_1 не
оспорював фактичні обставини справи. За його згодою і згодою інших
учасників процесу дослідження доказів проводилось у порядку,
передбаченому ст. 299 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
. Засуджений ОСОБА_1
апеляції на вирок районного суду не подавав.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст.ст. 185 ч.3, 194
ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Колегія суддів вважає обгрунтованим вирок апеляційного суду,
оскільки судом першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_1
у порушенні вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
не в повній мірі
враховані ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу
ОСОБА_1 Вирок апеляційного суду стосовно призначеного ОСОБА_1
покарання належним чином мотивований, відповідає матеріалам
справи. Підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_1 немає.
Колегія суддів також вважає, що апеляційним судом вимоги ст.
378 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
не порушені.
Як вбачається зі змісту апеляції прокурора та потерпілих,
вони ставили питання про скасування вироку районного суду лише з
підстав призначеного ОСОБА_1 надмірно м'якого покарання і
необгрунтованого звільнення його від відбування покарання на
підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Апеляційним судом вирок
районного суду скасовано лише у частині покарання і саме з
підстав, викладених в апеляції.
Таким чином, колегія суддів не вбачає порушення апеляційним
судом вимог ст. 378 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст.395, 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без
задоволення, а вирок Апеляційного суду м. Севастополя від 12 липня
2006 року щодо нього - без зміни.
Судді:
Дороніна В.П. Заголдний В.В. Шевченко Т.В.