У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого, судді

     Коновалова В.М.,

     суддів

     Лавренюка М.Ю., Кривенди О.В.,

     за участю прокурора

     Ковтун Н.Я.

     розглянула в судовому засіданні у м. Києві 2  листопада  2006
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора Львівської області на вирок Франківського районного суду
м. Львова від 28 вересня 2005 року.

     Зазначеним вироком

     ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1,

     раніше не одноразово судиму, останнього разу

     05.07.2004 року за ч.2 ст.309 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  3
роки  позбавлення  волі  з  застосуванням  ст.   75   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
         з іспитовим строком 3 роки;

     засуджено за ч.2 ст.309 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки
позбавлення волі, а на підставі ст.71 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  за
сукупністю  вироків  остаточно  призначено   2   роки   2   місяці
позбавлення волі.

     У апеляційному порядку справа не розглядалась.

     ОСОБА_1.  визнано  винною  та  засуджено  за  те,   що   вона
13.06.2005 року, о 12 годині дня, перебуваючи на АДРЕСА_1, знайшла
пакунок із наркотичним засобом - маковою  соломою,  яку  зберігала
при собі без мети збуту.

     У  касаційному  поданні  прокурор,  не  оскаржуючи  юридичної
оцінки та кваліфікації дій  засудженої  ОСОБА_1.,  посилається  на
неправильне застосування кримінального закону, а  саме,  що  судом
першої інстанції було невірно призначено покарання  за  сукупністю
вироків.

     Просить судове рішення щодо ОСОБА_1. скасувати.

     Заслухавши  доповідача,  думку  прокурора,   який   підтримав
касаційне подання, перевіривши  матеріали  справи  та  обговоривши
доводи  касаційного  подання,  колегія  суддів  вважає,  що   воно
підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_1. у  вчиненні  нею
зазначеного  у  вироку  злочину  відповідає  фактичним  обставинам
справи, підтверджується  зібраними  у  справі  та  дослідженими  у
судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.

     Як убачається із матеріалів справи, суд  обгрунтовано  визнав
ОСОБА_1. винною у незаконному придбанні та зберіганні  наркотичних
засобів без мети збуту, повторно, та правильно кваліфікував її дії
за ч.2 ст.309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , що у касаційному поданні  не
оскаржується.

     Однак призначаючи ОСОБА_1 покарання  за  сукупністю  вироків,
суд  неправильно  застосував  кримінальний  закон.  Оскільки,   за
вироком суду від 5 липня 2004 року ОСОБА_1 була засуджена за ч.  2
ст.309 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  3  роки  позбавлення  волі  із
застосуванням ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         з іспитовим строком  3
роки і  новий  злочин  вчинила  під  час  іспитового  строку,  то,
призначаючи  засудженій  покарання  за  сукупністю   вироків,   на
підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , суд повинен був керуватися
вимогами ч. 4 ст. 71 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  а  тому  призначене
остаточне покарання  має  бути  більшим  від  покарання  за  новий
злочин, а також від невідбутої частини покарання.

     Оскільки  судом  першої  інстанції  неправильно   застосовано
кримінальний закон, що згідно ч.1 ст.398 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,
є підставою для скасування судового рішення,  вирок  Франківського
районного суду м. Львова від 28.09.2005 року підлягає  скасуванню,
а справа направленню на новий судовий розгляд.

     Керуючись ст.ст. 395-396  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів,

                         у х в а л и л а:

     касаційне подання  заступника  прокурора  Львівської  області
задовольнити.

     Вирок Франківського районного суду м. Львова від  28  вересня
2005 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання  скасувати,
а справу направити на новий судовий розгляд.

                              судді:

            Коновалов В.М. Лавренюк М.Ю. Кривенда О.В.