У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Коновалова В.М.,
суддів
Лавренюка М.Ю., Кривенди О.В.,
прокурора
Саленка I.В.,
засудженого потерпілого
ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 2 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який
брав участь у розгляді справи апеляційним судом, на ухвалу
апеляційного суду Полтавської області від 29 квітня 2005 року,
якою змінено вирок Комсомольського міського суду від 21 січня 2005
року, яким
ОСОБА_1, не судимого,
засуджено за ст. 94 КК України ( 2001-05 ) (2001-05)
(1960 року) на 10
років позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки 6 місяців
позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
сукупністю злочинів призначено 12 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 1783,04
грн. на відшкодування матеріальної шкоди та на відшкодування
моральної шкоди 70 000 грн.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Полтавської області від 29 квітня 2005 року
вирок щодо ОСОБА_1. змінено: перекваліфіковано його дії із ст. 94
КК України(1960 ( 2001-05 ) (2001-05)
р.) на ст. 118 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
(2001 р.) та призначено за цим законом покарання 2 роки
позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
сукупністю злочинів остаточно призначено 4 роки 6 місяців
позбавлення волі.
На підставі ст. 1 Закону України "Про амністію" ( 1131-15 ) (1131-15)
від 11 липня 2003 року ОСОБА_1. звільнено від відбування
покарання..
Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 5000 грн.
на відшкодування моральної шкоди.
У решті вирок залишено без зміни.
Як визнав встановленим суд, 28 січня 2001 року близько 2 год.
20 хв., ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, разом
із ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 знаходились у приміщенні більярдної
кімнати бару IНФОРМАЦIЯ_1, що у м. Комсомольську Полтавської
області, куди зайшли ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8,
Через сварку, що виникла на грунті неприязних стосунків з
ініціативи ОСОБА_6, останній наніс ОСОБА_9 декілька ударів
металевим прутом по голові та іншим частинам тіла, у відповідь,
ОСОБА_1, з мотивів помсти, маючи умисел на вбивство ОСОБА_6,
вистрелив в нього із обрізу мисливської рушниці, що зберігав при
собі, внаслідок чого сталася смерть потерпілого ОСОБА_6 на місці
події.
У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді
справи апеляційним судом, посилається на невідповідність висновків
суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи,
неправильне застосування кримінального закону та невідповідність
призначеного покарання засудженому тяжкості вчиненого ним злочину.
Зазначає, що висновки суду першої інстанції про винуватість
ОСОБА_6 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_6 обгрунтовані і
підтверджуються матеріалами справи, а доводи апеляційної інстанції
про те, що ОСОБА_1 перебував у стані необхідної оборони,
грунтуються тільки на суперечливих показаннях засудженого. Крім
того, вказує на те, що покарання засудженому за сукупністю
злочинів призначено із порушенням вимог кримінального закону,
оскільки відповідно п. 13 Прикінцевих та перехідних положень
Кримінального Кодексу України ( 2341-14 ) (2341-14)
(2001 р.) у разі
призначення покарання за сукупністю злочинів, вчинених до набрання
чинності цим Кодексом, застосовується ст. 42 КК України
( 2001-05 ) (2001-05)
(1960р.), однак апеляційним судом застосовано ст. 70
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
(2001 р.). Просить скасувати ухвалу
апеляційного суду та направити справу на новий апеляційний
розгляд.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про необхідність
скасування ухвали суду та направлення справи на новий судовий
розгляд, пояснення засудженого ОСОБА_1., який просив залишити
ухвалу апеляційного суду без зміни, та думку потерпілого ОСОБА_2
на підтримку касаційного подання, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що
воно підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підставами для скасування судових рішень є, зокрема, однобічність
та неповнота судового слідства, невідповідність висновків суду,
викладених у вироку, фактичним обставинам справи, невідповідність
призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Як убачається із матеріалів справи, суд першої інстанції свої
висновки про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства
ОСОБА_6, зробив на підставі сукупності досліджених у судовому
засіданні доказах, зокрема: показаннях засудженого, які він давав
під час досудового слідства та в судовому засіданні, показаннях
свідків та інших матеріалах справи.
Апеляційний суд, перевіряючи кримінальну справу в
апеляційному порядку, дійшов висновку про те, що ОСОБА_1, під час
вказаної у вироку події, знаходився у стані необхідної оборони,
перевищивши її межі.
Свої висновки апеляційний суд зробив на підставі показань
засудженого, котрі він давав у судовому засіданні, в яких
зазначав, що потерпілий ОСОБА_6 був ініціатором конфлікту і наніс
йому удари металевим прутом, через що він, з метою припинення
протиправного посягання з боку потерпілого, вистрелив з обрізу
рушниці, що був при ньому.
Разом із тим, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
касаційної інстанції дійшла висновку про передчасність такого
висновку апеляційного суду, оскільки він не відповідає фактичним
обставинам справи, встановлених судом першої інстанції.
Так, апеляційним судом залишено поза увагою, і не дано
належної оцінки, показанням свідка ОСОБА_4, який був учасником
бійки, що виникла у барі, і на досудовому слідстві пояснював, що
ОСОБА_6 після нанесення ударів металевим прутом ОСОБА_1 почав бити
цим прутом його - ОСОБА_4, однак він, вихопивши прут з рук
ОСОБА_6, відкинув його вліво. При цьому, ОСОБА_4 уточнював, що
знаходився між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, і останній, знаходячись позаду
нього, здійснив постріл у ОСОБА_6, коли у того нічого не було в
руках. Вказане підтвердив і свідок ОСОБА_3.
Показання цих свідків узгоджуються із показаннями свідка
ОСОБА_5, котрий підтвердив, що бачив як ОСОБА_1 з натовпу
здійснив постріл з обрізу рушниці.
Крім того, апеляційним судом проігноровано показання
свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7, про те, що в більярдній залі, під час
зазначеної у вироку події, відбулася обопільна бійка, учасником
якої був ОСОБА_1, в ході якої зазначені свідки отримали тяжкі
тілесні ушкодження.
За таких обставин, викликає сумнів правильність висновку
апеляційного суду про те, що у ОСОБА_1, під час зазначеної у
вироку події злочину, були підстави вважати, що мало місце реальне
посягання на нього, і він при перевищенні меж необхідної оборони
скоїв умисне вбивство потерпілого Панченка.
Отже, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа
направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого мають бути
усунуті зазначені недоліки, а також, а постановлене за
результатами розгляду рішення повинно відповідати вимогам закону і
бути обгрунтованим.
Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді
справи апеляційним судом, задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 29 квітня
2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий
апеляційний розгляд.
судді:
Коновалов В.М. Лавренюк М.Ю. Кривенда О.В.