У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Шелеста М.А.
суддів
Мороза М.А., Селівона О.Ф.
прокурора
Опанасюка О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 02 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Полтавської області на постанову Шишацького районного
суду Полтавської області від 5 липня 2005 року щодо ОСОБА_1.
Вказаною постановою
ОСОБА_1, раніше не судимий, -
на підставі ст. 6 п. "г" Закону України "Про амністію"
( 2591-15 ) (2591-15)
від 31 травня 2005 року звільнений від кримінальної
відповідальності, а справу провадженням закрито.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він протягом 2004 року -
березня 2005 року, за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, за
обставин, встановлених судом та наведених у постанові,
систематично розбещував неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
виготовив за їх участю та участю ОСОБА_5 і ОСОБА_6 фотокартки
порнографічного характеру та розповсюджував серед них і
неповнолітнього ОСОБА_7 відео та фото продукцію порнографічного
характеру.
У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування
постанови щодо ОСОБА_1. та направлення справи на новий судовий
розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з неправильним
застосуванням кримінального та істотним порушенням
кримінально-процесуального закону.
В поданні зазначено, що місцевий суд, провівши повний розгляд
кримінальної справи щодо ОСОБА_1, своєю постановою незаконно
закрив справу на підставі акту про амністію, оскільки відповідно
до вимог ст. 6 ч.2 та ст. 282 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, суд, при
виявлені на стадії судового розгляду справи, зазначених в п.п. 1,
2 та 4 ч.1 ст. 6 обставин, повинен був довести розгляд справи до
кінця і у випадках, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 6 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, постановити виправдувальний вирок, а у випадках,
передбачених п.4 ч.1 ст. 6 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, -
обвинувальний вирок і звільнити засудженого від покарання.
Крім того суд, постановляючи рішення про закриття
кримінальної справи щодо ОСОБА_1, порушив порядок закриття
кримінальної справи, передбачений ст. 282 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
,
відповідно до якої суд позбавлений можливості закривати
кримінальні справу на підставі п.4 ч.1 ст. 6 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
.
Також прокурор вказує на те, що суд безпідставно
перекваліфікував дії ОСОБА_1 з ч.2 ст. 156 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ч.1 ст. 156 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та з ч.3 ст. 301 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на ч.2 ст. 301 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та відповідно до
ст. 275 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
вийшов за межі пред'явленого
ОСОБА_1 обвинувачення, оскільки прокурор в судовому засіданні
обвинувачення підсудному не змінював і підтримував обвинувачення
за ч.2 ст. 156 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та ч.3 ст. 301 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, а в судових дебатах за сукупністю злочинів просив
призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що
касаційне подання підлягає задоволенню.
Як видно з матеріалів кримінальної справи, 26.05.2005 року до
Шишацького районного суду була направлена кримінальна справа із
затвердженим обвинувальним висновком по обвинуваченню ОСОБА_1. у
вчиненні злочинів, передбачених ч.2.ст.156 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та ч.3 ст.301 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
7 червня 2005 року районний суд Полтавської області провів по
справі попередній розгляд по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні
злочинів, передбачених ч.2 ст.156 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та ч.3
ст.301 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і призначив справу до розгляду.
Як видно з протоколу судового засідання, з 13 червня по 5
липня 2005 року суд провів по справі судове слідство, в ході якого
був допитаний підсудний ОСОБА_1. по суті предcявленого йому
обвинувачення за ч.2 ст.156 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та ч.3 ст.301
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, також були допитані потерпілі, їх законні
представники, досліджені письмові матеріали справи, проведені
судові дебати та надано право підсудному звернутися до суду з
останнім словом.
Провівши повний розгляд кримінальної справи суд видалився до
нарадчої кімнати, після виходу з якої оголосив постанову про
закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_1 на підставі Закону
України "Про амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
від 31 травня 2005 року.
Постановляючи таке рішення, суд першої інстанції істотно
порушив вимоги кримінально-процесуального закону, зокрема ч.2 ст.6
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
та ст.282 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Відповідно до ч.2 ст.6 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, при виявленні
обставин, зазначених у п.п. 1,2 та 4 ч.1 ст.6 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
на стадії судового розгляду, суд доводить розгляд
справи до кінця і у випадках, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.6
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
постановляє виправдувальний вирок, а у
випадках, передбачених п.4 ч.1 ст.6 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
-
обвинувальний вирок із звільненням засудженого від покарання.
Крім того, при винесенні постанови про закриття кримінальної
справи щодо ОСОБА_1 суд порушив порядок закриття кримінальної
справи, передбачений ст.282 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, згідно з якою
суд позбавлений можливості закривати кримінальну справу на
підставі п.4 ч.1 ст.6 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду
України,
у х в а л и л а :
Касаційне подання заступника прокурора Полтавської області
задовольнити.
Постанову Шишацького районного суду Полтавської області від
05 липня 2005 року щодо ОСОБА_1, звільненого від кримінальної
відповідальності на підставі Закону України "Про амністію"
( 2591-15 ) (2591-15)
від 31 травня 2005 року, скасувати у звcязку з
істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а справу
направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі
суддів.
С у д д і :
Мороз М.А. Шелест М.А. Селівон О.Ф.