У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
головуючого, судді
Редьки А.I.
суддів
Жука В.Г. та Пивовара В.Ф.
за участю прокурора
Сушко Т.М.
засуджених захисників - адвокатів
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4
розглянула в судовому засіданні 2 листопада 2006 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених
ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та їхніх захисників - адвокатів ОСОБА_3 і
ОСОБА_4 на вирок Апеляційного суду Київської області від 31 січня
2006 року, яким засуджено:
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
немаючу судимості,
за ч. 3 ст. 27, п. п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на десять років позбавлення волі з конфіскацією всього
майна, яке є її власністю;
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2народження,
судимого 16.05.1986 року за ст. 94
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на дванадцять років позбавлення волі,
за п. п. 6, 11, 13 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на
п'ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,
яке є його власністю.
Суд визнав, що ОСОБА_1, не бажаючи більше проживати в шлюбі з
ОСОБА_5 і маючи намір самостійно вести сімейний бізнес, замовила
ОСОБА_2 вбивство свого чоловіка за грошову винагороду. ОСОБА_2
виконав замовлення ОСОБА_1 і вбив потерпілого ОСОБА_5 У ніч на 27
листопада 2002 року ОСОБА_1 разом із дітьми покинула своє
помешкання, що по АДРЕСА_1, і залишилась ночувати у батьків, а
ОСОБА_2, будучи проінформованим нею про це, зайшов до будинку
ОСОБА_5, де, скориставшись спровокованим іншою особою (вже
засуджена за ч. 1 ст. 396 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
) конфліктом і
бійкою з потерпілим, підскочив до ОСОБА_5 й умисно наніс йому
множинні удари ножем у різні частини тіла, в тому числі в груди,
спину і в такий спосіб з користі вбив потерпілого.
У касаційній скарзі з доповненнями до неї засуджений
ОСОБА_2., просить вирок скасувати, а справу - закрити. Твердить,
що він не вчиняв злочину. Зазначає, що висновки суду не
відповідають фактичним обставинам справи. На його думку, докази у
справі - сфальсифіковані, а суд на це уваги не звернув і розглянув
справу упереджено та необ'єктивно.
У касаційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_3 просить вирок
щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу - закрити за недоведеністю його
вини. Твердить, що у справі допущено неповноту досудового і
судового слідства. Суд безпідставно поклав в основу вироку покази
ОСОБА_6, ОСОБА_7та ОСОБА_2. Не були належно перевірені також
висновки експертних досліджень. Справа розглянута з порушеннями
норм КПК ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Засуджена ОСОБА_1 у касаційній скарзі ставить питання про
скасування вироку. Твердить, що вона не причетна до злочину, за
який її засуджено. Були порушені норми КПК ( 1001-05 ) (1001-05)
. Суд був
упереджений і необ'єктивний.
Адвокат ОСОБА_4 у касаційній скарзі з доповненнями до неї
просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу закрити за
недоведеністю вини. Вважає, що у справі допущено однобічність і
неповноту. Мотиви вбивства потерпілого не встановлені. Не були
перевірені інші версії щодо причетності інших осіб до позбавлення
життя потерпілого. Висновки суду не відповідають фактичним
обставинам справи і є надуманими.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, виступи
засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_1, їхніх захисників - адвокатів ОСОБА_3
та ОСОБА_4, які підтримали доводи касаційних скарг, думку
прокурора про відмову в задоволенні касаційних скарг і залишення
вироку без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи
касаційних скарг, колегія суддів не вбачає підстав для їх
задоволення.
Винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за
обставин, наведених у вироку, матеріалами справи підтверджується.
Обгрунтованими є висновки суду про те, що ОСОБА_1 замовила ОСОБА_2
за оплату вбити свого чоловіка ОСОБА_1, а ОСОБА_2 - виконав це
замовлення і з користі вбив потерпілого.
Аналіз показань засуджених свідчить, і про це зазначено у
вироку, що на допитах вони були непослідовними, свої показання
змінювали, вдавались до різноманітних версій, які навіть самі не
спроможні були пояснити. Між тим ОСОБА_2 зі ОСОБА_1 були
послідовними в одному: вони знали один одного, дружили сім'ями і
напередодні зазначеної події спілкувалися.
Iз протоколів допитів ОСОБА_2 видно, і цього не оминув увагою
суд, що сам засуджений на досудовому слідстві неодноразово
розповідав про своє перебування тієї ночі в будинку ОСОБА_1.
Підтверджуючи цей факт в судовому засіданні, ОСОБА_2 у деталях
розповів про те, що дійсно пізно вночі відбувся з потерпілим
інцидент, під час якого він наніс господарю помешкання ножові
поранення. При цьому ОСОБА_2 наголошував, що з ним у будинку
ОСОБА_1 був і ОСОБА_6, який теж брав участь у цьому конфлікті.
У суді ОСОБА_6 підтвердив, що до цієї події причетна ще й
ОСОБА_7. За його словами, вона добре знала ОСОБА_1 і в нічний час
допомогла їм викликати його з будинку. ОСОБА_2 неодноразово
розповідав йому про особисту неприязнь стосовно ОСОБА_1 і просив
допомогти побити його. Він погодився. Про те, що ОСОБА_5 цього
вечора буде дома сам, ОСОБА_2 завчасно його попередив. До будинку
ОСОБА_1 вони підійшли втрьох. ОСОБА_7, як і обіцяла, викликала
ОСОБА_1, але з першого разу розмова з ним не вдалась. Тому ОСОБА_7
довелося викликати потерпілого вдруге. ОСОБА_5 упустив їх до свого
будинку. ОСОБА_7 залишилась на вулиці.
ОСОБА_6 детально розповів і про те, що відбулося
безпосередньо в будинку ОСОБА_1 після того, як вони опинились там
із ОСОБА_2м. Показання ОСОБА_6 в цій частині зводились до того, що
сам він діяв так, як і домовлялись із ОСОБА_2м. Але той, уміло
скориставшись ситуацією, вчинив розправу над ОСОБА_5им. ОСОБА_2,
твердив ОСОБА_6, наніс удари ОСОБА_5у саме в той момент, коли він
схопив останнього рукою за шию. Після нанесених ОСОБА_2м ударів
ОСОБА_5 тут же припинив чинити опір. Таких дій, підкреслював на
допитах ОСОБА_6, він не очікував від ОСОБА_2. Адже домовлялись із
ним тільки побити потерпілого.
Зазначені показання засудженого ОСОБА_2 і ОСОБА_6 підтвердила
на досудовому слідстві свідок ОСОБА_7Вона твердила і про те, що
ОСОБА_1 мала звичку ділитись своїми намірами і проблемами
сімейного характеру. На багатьох їхніх зустрічах, підкреслювала
ОСОБА_7, їй неодноразово доводилось бачити і безпосередньо чути,
як ОСОБА_1, спілкуючись із ОСОБА_2м, відверто просила його і
наполягала вбити свого чоловіка ОСОБА_1. ОСОБА_7наголошувала, що
вона намагалась зупинити ОСОБА_2 і просила його не слухати
ОСОБА_5у, але всі ці її спроби були марними. Того вечора ОСОБА_2
мав телефонну розмову зі ОСОБА_1 і був налаштований рішуче. Це
було видно в його поведінці.
Крім цього, ОСОБА_7пояснювала, що вона була очевидицею того,
як ОСОБА_2 з ОСОБА_6 спалювали на пустирі за містом свій одяг, в
якому вони заходили тієї ночі до будинку ОСОБА_5, бачила і те, як
вони приховували ніж. ОСОБА_7підкреслювала, що ОСОБА_1 так і не
розрахувалась із ОСОБА_2м за виконане ним вбивство її чоловіка.
Вона сама неодноразово нагадувала ОСОБА_5ій терміново
розрахуватись, інакше всіх видасть.
Оскільки, наведені показання засудженого ОСОБА_2 та зазначені
показання ОСОБА_6 і свідка ОСОБА_7 фактично збігались між собою і
при перевірці відповідали іншим об'єктивним доказам, які змістовно
наведені у вироку, зокрема даним, що містяться у протоколах огляду
помешкання ОСОБА_1, де виявлено труп потерпілого, і пустиря за
містом, де були знайдені рештки одягу, про який розповідала на
допитах ОСОБА_7, і тим даним, які зафіксовані у висновках
судово-медичної експертизи щодо кількості, характеру і локалізації
тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_1 (множинні колото-різані рани
різних частин тіла, в тому числі проникаючі колото-різані рани
грудей, від яких наступила смерть потерпілого), то все це і в
сукупності з тим, що ОСОБА_6 і свідок ОСОБА_7, розповідаючи про
обставини цієї події, а ОСОБА_2, в свою чергу, про свою роль у
ній, по суті розкривали цей злочин і конкретну участь у ньому
ОСОБА_2 та ОСОБА_1, - було підставою для суду дійти висновку, що
саме ОСОБА_1 замовила ОСОБА_2 вбивство за плату свого чоловіка
ОСОБА_1, а ОСОБА_2 - виконав це замовлення і з користі вбив
потерпілого.
З огляду на це, судова колегія розцінює як необгрунтовані
твердження в касаційних скаргах засуджених та захисників, що на
досудовому слідстві показання засуджених, а також ОСОБА_6 і свідка
ОСОБА_7не відповідають дійсності, бо вони давали їх під тиском
працівників слідства.
Такого характеру заяви, а так само версії засуджених і
потерпілих про можливість причетності до вбивства ОСОБА_1 інших
осіб та з інших мотивів неодноразово перевірялись, але свого
підтвердження не знайшли. У цьому зв'язку привертають увагу
вмотивовані висновки суду. Доказів, які б спростовували ці
висновки чи свідчили б про те, що суд або органи досудового
слідства допустились необ'єктивності чи упередженості стосовно
засуджених, як про це наголошується в касаційних скаргах, не
виявлено.
Кваліфікація злочинних дій засуджених ОСОБА_2 за п. п. 6, 11,
13 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, а ОСОБА_1 - за ч. 3 ст.
27, п. п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
є правильною і
в колегії суддів сумнівів не викликає.
Призначаючи покарання засудженим, суд, як видно з вироку,
керувався положеннями ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і дотримався
їх. Було враховано ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 й ОСОБА_2м,
їхні особи і всі обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для зміни
чи скасування вироку.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
ухвалила:
касаційні скарги засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_1 та їх
захисників - адвокатів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 залишити без задоволення,
а вирок Апеляційного суду Київської області від 31 січня 2006 року
щодо ОСОБА_1та ОСОБА_2 - без зміни.
Судді:
Редька А.I. Пивовар В.Ф. Жук В.Г.