У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати Верховного Суду України у
кримінальних справах у складі:
Головуючого
Верещак В.М.,
суддів
Пивовара В.Ф., Редьки А.I.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 2 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Донецької області на вирок Добропільського
міськрайонного суду Донецької області від 13 червня 2005 року,
в с т а н о в и л а:
зазначеним вироком:
ОСОБА_1, не судимого
засуджено за ч.1 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік
позбавлення волі;
-за ч.2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення
волі.
На підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
остаточно визначено
покарання 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
звільнено від відбування покарання з іспитовим строком
на 1 рік .
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 24 лютого 2005 року,
близько 23 години, у АДРЕСА_1, перебуваючи у стані алкогольного
сп'яніння, шляхом вільного доступу таємно викрав мобільний телефон
"Флай" С-1160 вартістю 629 грн. та стартовий пакет оператора
мобільного зв'язку вартістю 60 грн., заподіявши потерпілому
ОСОБА_2 шкоду на зазначену суму.
Крім того, 27 лютого 2005 року, близько 18 години, у будинку
ОСОБА_3, що по АДРЕСА_1, перебуваючи у стані алкогольного
сп'яніння, шляхом вільного доступу повторно таємно викрав у
ОСОБА_4 гроші у сумі 400грн.
У апеляційній інстанції справа не розглядалась.
У касаційному поданні заступник прокурора Донецької області
просить постановлене по справі судове рішення змінити, виключити з
вироку кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ст.185 ч.1 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
як зайву.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи
касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні
злочинів, за які він засуджений, відповідає фактичним обставинам
справи, обгрунтований сукупністю розглянутих в судовому засіданні
і наведених у вироку доказів і у поданні не оспорюється.
У відповідності зі ст. 32 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
повторністю
злочинів визначається вчинення двох або більше злочинів,
передбачених тією самою статтею, або частиною статті Особливої
частини КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Отже вчинення двох чи більше тотожних злочинів, передбачених
однією статтею повинні кваліфікуватися за тією частиною статті,
якою передбачено таку кваліфікацію чи ознаку як повторність.
Як вбачається з вироку, суд при призначенні покарання ОСОБА_1
зайво кваліфікував його дії і за ст. 185 ч.1 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки ч.2 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно.
Тому вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької
області від 13 червня 2005 року підлягає зміні.
Керуючись ст. 395,396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання заступника прокурора Донецької області
задовольнити: вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької
області від 13 червня 2005 року щодо ОСОБА_1 змінити: виключити з
вироку засудження його за ч.1 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
як
зайво кваліфіковану. Вважати його засудженим за ч.2 ст. 185 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнити від
відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік .
Судді:
Верещак В.М. Пивовар В.Ф. Редька А.I.