У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
      Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
                 у кримінальних справах у складі:
 
     головуючого
     Колесника М.А.
     суддів
     Кравченка К.Т. і Скотаря А.М.
     прокурора
     Сорокіної  О.А.
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 2  листопада  2006
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора Вінницької області.
     Вироком Тульчинського районного суду Вінницької  області  від
23 лютого 2005 року
 
     ОСОБА_1,
     1971 року народження, судимого: 09.06.1989 р. за ч.3 ст.117 і
ч. 2 ст.140 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 5  років  позбавлення  волі;
06.08.1993 р. за ч.2 ст.140, ч.2 ст.81, ч.3 ст.186, ч.2 ст.215-3 і
ч.1 ст.229-6 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         -  на  5  років  і  6  місяців
позбавлення волі; 23.11.2000 р. за  ч.1  ст.196  -  1  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         - на 1 рік  виправних  робіт;  19.03.2001  р.  за  ч.1
ст.196 - 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         - на 6 місяців виправних робіт,
     засуджено за ч.1 ст.263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2 роки і  6
місяців позбавлення волі; ч.2 ст.309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         - на 2
роки позбавлення волі; ч.2 ст.307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          -  на  5
років позбавлення волі.
     На підставі ст.70 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  остаточно
визначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
     Відповідно до ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         ОСОБА_1  звільнено
від відбування покарання з випробуванням  з  іспитовим  строком  2
роки.
     В апеляційному порядку справа не переглядалась.
     ОСОБА_1 визнано винуватим  у  тому,  що  він  у  м.  Тульчині
Вінницької області вчинив наступні злочини:
     - улітку  2004  р.,  без  мети  збуту,  повторно,   незаконно
придбав, виробив і зберігав наркотичні  засоби  -  солому  маку  й
концентрат соломи маку (опій екстракційний) вагою відповідно 1 232
і 0,45 г.,  які  15.09.2004  р.  за  місцем  його  проживання  був
виявлений і вилучений працівниками міліції;
     - у серпні 2004 р.,  із  метою  збуту,  незаконно  придбав  і
виготовив  особливо   небезпечний   наркотичний   засіб   -   опій
ацетильований вагою 0,18 г., який незаконно  збув  ОСОБА_2  за  30
грн;
     - 07.09.2004 р., без передбаченого законом дозволу, придбав і
зберігав бойові припаси, які у нього 21.09.2004 р. за місцем  його
проживання були виявлені й вилучені працівниками міліції;
     У    касаційному    поданні    прокурор,    посилаючись    на
безпідставність  застосування  до   ОСОБА_1   ст.75   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , просить вирок скасувати, а справу направити на  новий
судовий розгляд.
     Заслухавши  доповідача,  думку  прокурора,   яка   підтримала
подання,  перевіривши  матеріали  справи  та,  обговоривши  доводи
подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню  з
таких підстав.
     Твердження прокурора у касаційному поданні про неправильність
застосування до ОСОБА_1 ст.75 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          грунтується
на законі  та матеріалах справи.
     Відповідно до ст. 75 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  якщо  суд  при
призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження
для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення  волі
на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу
винного та інші обставини справи, дійде  висновку  про  можливість
виправлення  засудженого  без  відбування  покарання,   він   може
прийняти  рішення  про  звільнення  від  відбування  покарання   з
випробуванням. У цьому разі суд ухвалює звільнити засудженого  від
відбування призначеного покарання, якщо він  протягом  визначеного
судом іспитового  строку  не  вчинить  нового  злочину  і  виконає
покладені на нього обов'язки.
     Ці вимоги закону судом не виконано.
     Як убачається з матеріалів справи, звільняючи на підставі ст.
75 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  від  відбування  покарання  з
випробуванням, суд не врахував: тяжкість  учинених  ним  злочинів,
один із яких (ч.2 ст.307 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        )  відноситься  до
тяжких злочинів (ст.12 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ); рецидив злочинів.
     Отже, суд неправильно звільнив ОСОБА_1 на підставі  ст.75  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
          від  відбування  покарання  з  випробуванням,
тобто допустив неправильне застосування кримінального  закону,  що
згідно зі ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         є  безумовною  підставою
для скасування судового рішення.
     Керуючись статтями 395 і 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія
суддів, -
 
                        у х в а л и л а :
     Касаційне подання  заступника  прокурора  Вінницької  області
задовольнити.
     Вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від  23
лютого 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати,  а  справу  направити  на
новий судовий розгляд.
 
                              Судді:
     КОЛЕСНИК М.А.  КРАВЧЕНКО К.Т.  СКОТАРЬ А.М.