У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого
Міщенка С.М.,
суддів
Кармазіна Ю.М. і Стрекалова Є.Ф. ,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 31 жовтня 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на постановлені щодо нього судові рішення.
Вироком Сторожинецького районного суду від 27 січня 2006
року, залишеним без зміни ухвалою колегії суддів судової палати у
кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області від 11
квітня 2006 року,
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
не судимого,
засуджено за ст. 286 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки
позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
його
звільнено від відбування покарання з випробуванням із іспитовим
строком на 2 роки і покладенням на нього обов'язків, передбачених
ст. 76 п.п. 2, 3, 4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 6 серпня 1997 року під
час руху на автодорозі Чернівці КПП - Руська у АДРЕСА_1, керуючи
автомобілем ВАЗ-2106 на порушення вимог п.п. 10.1, 14.2 (в, г),
14.6 (г) Правил дорожнього руху, намагаючись здійснити обгін,
виїхав на зустрічну смугу і допустив зіткнення з автомобілем
ВАЗ-21063, внаслідок чого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було заподіяно тяжкі,
а ОСОБА_4 - середньої тяжкості тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, зазначаючи, що він
порушень Правил дорожнього руху не вчиняв і його винність не
доведена, що у ДТП винний ОСОБА_4, що розслідування справи
досудовим слідством і судом проведено однобічно і неповно, що
порушено його право на захист, просить скасувати постановлені щодо
нього судові рішення і направити справу на додаткове
розслідування.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає
підстав для внесення справи на касаційний розгляд з метою її
перегляду.
Доводи у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 про те, що
його винність у вчиненні зазначеного злочину не доведена, є
безпідставними.
Ці його твердження були предметом дослідження судів першої та
апеляційної інстанцій і спростовані наведеними у їх судових
рішеннях доказами.
До висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні
зазначеного у вироку злочину суд дійшов на підставі досліджених в
судовому засіданні і детально наведених у вироку доказів, яким
дана оцінка в їх сукупності, зокрема, показань самого засудженого
ОСОБА_1, який не заперечував, що під час руху вирішив обігнати
автомобіль, який їхав перед ним, і виїхав на зустрічну смугу та
зіткнувся з автомобілем під керуванням ОСОБА_2.
Ці його показання узгоджуються із показаннями очевидців події
потерпілих ОСОБА_2А.Б., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, свідків
ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та об'єктивно підтверджуються даними,
які містяться в протоколах огляду місця події, відтворення
обстановки та обставин події.
Згідно з даними висновків експертиз у ОСОБА_2 було виявлено
закриті переломи кісток тазу та правого передпліччя, вивих лівого
стегна, у ОСОБА_3 - закритий перелом лівої стегнової кістки зі
зміщенням, чисельні забиті рани тіла і обличчя, травматичний шок,
які віднесені до тяжких тілесних ушкоджень, а у ОСОБА_2 - тілесні
ушкодження, які віднесено до середнього ступеня тяжкості,
Як убачається з висновку автотехнічної експертизи, дії
ОСОБА_1 як водія не відповідали вимогам п.п. 10.1, 14.2 (в, г),
14.6 (г) Правил дорожнього руху, що знаходиться у прямому
причинному зв'язку з настанням ДТП.
Таким чином, уся сукупність зібраних у справі доказів була
ретельно проаналізована судом як із точки зору допустимості так і
достовірності, що дало можливість дійти обгрунтованого висновку
про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненому злочині.
Зазначені у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 доводи про
неповноту досудового і судового слідства та неправильну оцінку
доказів у справі, про проявлену у зв'язку з цим необ'єктивність,
стосуються перегляду касаційним судом фактичних обставин справи з
підстав, зазначених у ст.ст. 368, 369 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Разом із тим, касаційний суд переглядати їх не вправі,
оскільки законом передбачено, що відповідно до вимог ст. 398 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, підставами для скасування або зміни вироку,
ухвали чи постанови є: істотне порушення
кримінально-процесуального закону, неправильне застосування
кримінального закону, невідповідність призначеного покарання
тяжкості злочину та особі засудженого.
Проте даних, які б свідчили, що стосовно ОСОБА_1 неправильно
застосовано кримінальний закон, допущено істотні порушення
кримінально-процесуального закону чи що призначене йому покарання
не відповідає тяжкості ним вчиненого та його особі, не виявлено.
Отже, передбачені ст. 398 ч. 1 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстави для призначення справи щодо ОСОБА_1 до касаційного
розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, відсутні.
З урахуванням наведеного, керуючись ч. 2 ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
ухвалила:
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1
відмовити.
Судді:
Міщенко С.М. Кармазін Ю.М. Стрекалов Є.Ф.