У х в а л а
     IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     Колегія  суддів  Судової  палати   у   кримінальних   справах 
Верховного Суду України 
     у складі:
 
     головуючого
     Міщенка С.М., 
     суддів
     Кармзіна Ю.М.  і  Стрекалова Є.Ф.,
     за участю прокурора
     Сорокіної О.А.,
     засудженої  ОСОБА_1,
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві  31  жовтня   2006
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора Херсонської області на постановлені щодо ОСОБА_1  судові
рішення.
     Вироком Суворовського районного суду від 18 жовтня 2005 року
     ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1 (помилково зазначено 1962)
     року народження, не судиму,
     засуджено за ст. 367 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки
позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з
виконанням функцій  державного  службовця  та  представника  влади
строком на 1 рік і на підставі пп. "б", "г" ст. 1  Закону  України
від  31  травня  2005  року  "Про  амністію"   її  звільнено   від
відбування покарання .
     Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах 
апеляційного суду Херсонської області від 31 січня 2006  року  цей
вирок змінено, у строк відбування  покарання  ОСОБА_1   зараховано
час знаходження її під вартою.
     ОСОБА_1 визнано винною у тому,  що  вона,  працюючи  головним
державним  ревізором-інспектором  відділу   стягнення   податкової
заборгованості ДПI Цюрупинського району і податковим керуючим  ВАТ
"Цюрупинський   райагрохім",   являючись   посадовою   особою   та
працівником  правоохоронних  органів,  5  серпня  2004   року   не
з'ясувавши, кому належить ділянка залізниці на  станції  Раденськ,
описала і продала в рахунок  стягнення  податкової  заборгованості
ВАТ "Цюрупинський  райагрохім"  залізничну  колію  і  комплектуючі
матеріали, що знаходилися на балансі Херсонської  дистанції  шляху
Одеської залізниці, чим вчинила службову  недбалість,  що  потягло
тяжкі наслідки у виді незаконного демонтажу і реалізації  вказаної
ділянки залізниці та спричинило шкоду на суму 70003 грн. 90 коп.
     У касаційному  поданні  прокурор,  зазначаючи,  що  у  справі
допущено   істотні  порушення   вимог   кримінально-процесуального
закону, приводячи при цьому доводи, що місцевий суд у формулюванні
засудженій обвинувачення, визнаного доведеним, не зазначив  розмір
збитків, а апеляційний суд не дав відповіді на всі доводи апеляції
ОСОБА_1, що до  останньої   необгрунтовано  застосовано  амністію,
ставить  питання  про  скасування  зазначених  судових  рішень   з
направленням справи на новий судовий розгляд.
     Заслухавши доповідача, міркування  прокурора,  який  частково
підтримав  доводи   касаційного   подання   і   просив   скасувати
постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення з  підстав  неправильного
застосування до неї амністії, пояснення  засудженої  ОСОБА_1,  яка
просила скасувати постановлені  щодо  неї  судові  рішення  з  тих
підстав, що її  засуджено  необгрунтовано,   і  закрити  щодо  неї
справу за відсутністю  в  її  діях  складу  злочину,   перевіривши
матеріали  справи  та  обговоривши  доводи  касаційного   подання,
колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає.
     Доводи  у  касаційному  поданні  прокурора   про   скасування
постановлених щодо ОСОБА_1  судових  рішень   з  підстав  істотних
порушень вимог  кримінально-процесуального  закону  при  складанні
вироку та ухвали судів є безпідставними.
     Так, відповідно до вимог  ст. 370  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        , 
істотним  порушенням  вимог  кримінально-процесуального  закону  є
такі  порушення  вимог  цього  Кодексу,  які  перешкодили чи могли
перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити
законний, обгрунтований і справедливий вирок чи постанову.
     Вирок (постанову) в усякому разі належить скасувати, якщо:
     1) за  наявності  підстав  для  закриття  справи  її  не було
закрито;
     2) вирок винесено незаконним складом суду;
     3) порушено право обвинуваченого на захист;
     4) порушено право обвинуваченого користуватися   рідною  мовою
чи мовою, якою він володіє, і допомогою перекладача;
     5) розслідування  справи  провадила  особа,   яка   підлягала
відводу;
     6) справу розглянуто у відсутності  підсудного,   за  винятком
випадку, передбаченого частиною другою статті 262 цього Кодексу;
     7) порушено правила підсудності;
     8) порушено таємницю наради суддів;
     9) вирок (постанову) не підписано будь-ким із суддів;
     10) у  справі  відсутній  протокол  судового  засідання   або
перебіг судового процесу у передбачених цим Кодексом   випадках  не
фіксувався технічними засобами;
     11) порушено  вимоги  статей цього Кодексу про обов'язковість
пред'явлення  обвинувачення   і   матеріалів   розслідування   для
ознайомлення;
     12) обвинувальний  висновок не затверджений прокурором чи він
не був вручений обвинуваченому;
     13) порушено вимоги статей цього  Кодексу,   які  встановлюють
незмінність  складу  суду,  надання  підсудному  права виступити в
дебатах і з останнім словом.
     Разом із тим,  зазначених обставин для скасування  вироку  та
ухвали прокурор у поданні не навів.
     Як убачається з формулювання обвинувачення,  визнаного  судом
доведеним, суд зазначив у вироку кваліфікуючу ознаку ст. 367 ч.  2
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         - тяжкі наслідки.  Колегія  суддів  судової
палати  у  кримінальних  справах   апеляційного  суду  Херсонської
області  в  своїй  ухвалі  зазначила,  що  такими   наслідками   є
спричинення  Херсонській   дистанції  шляху   Одеської   залізниці
матеріальної шкоди на суму 70 003 грн. 90 коп. У зазначеній ухвалі
дані відповіді й на доводи апеляції засудженої, яка в  касаційному
порядку постановлені щодо неї судові рішення не оскаржила.
     Оскільки   ОСОБА_1  на  момент  постановлення   вироку   мала
неповнолітню дитину і їй виповнилось 50 років, на підставі  ст.  1
пп. "б", "г" Закону України від 31 травня 2005 року "Про амністію"
( 2591-15 ) (2591-15)
          її звільнено від відбування покарання  обгрунтовано.
     Те, що  ОСОБА_1  заперечувала  в  суді  застосування  до  неї
амністії пов'язано з  іі  позицією,  оскільки  вона  вважала  себе
невинуватою, і суд, довівши   її  винність,  застосував  щодо  неї
амністію і обгрунтовано звільнив від  відбування  покарання,  чого
вона в апеляції не оскаржила.
     За таких обставин підстав вважати, що  у  справі  неправильно
застосовано  кримінальний  закон  чи   істотно   порушено   вимоги
кримінально-процесуального закону колегія суддів не знаходить.
     Керуючись ст. ст. 394-396  КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів
     ухвалила:
     У  задоволенні  касаційного  подання   заступника   прокурора
Херсонської   області   про   скасування     постановлених    щодо
ОСОБА_1судових  рішень відмовити.
     Судді:
     Міщенко С.М.  Кармазін Ю.М.  Стрекалов Є.Ф.