У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі:
     Головуючого
 
     Паневіна В.О.,
 
     суддів
 
     Кліменко М.Р. і Косарєва В.I.,
 
     за участі прокурора
 
     Сорокіної О.А.,
 
     розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 31 жовтня 2006
року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1
та ОСОБА_2 на судові рішення щодо них, -
 
                           встановила:
 
     вироком Суворовського районного суду  міста  Херсона  від  26
липня 2005 року
 
     ОСОБА_1,  уродженця   міста   Орла   (Російська   Федерація),
зареєстрованого у місті Орлі (Російська Федерація), мешканця міста
Херсона,  раніше  в  силу  ст.  89  КК  України   ( 2341-14 ) (2341-14)
           не
судимого, -
 
     засуджено за ст. 307 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  7  років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
 
     ОСОБА_2, уродженця  та  мешканця  міста  Херсона,  раніше  не
судимого, -
 
     засуджено за:
 
     - ст. 307 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 5 років  позбавлення
волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю;
 
     - ст. 309 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2  роки  позбавлення
волі.
 
     На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         ОСОБА_2.  визначено
остаточне покарання  5  років  і  6  місяців  позбавлення  волі  з
конфіскацією всього майна, що є його власністю.
 
     Ухвалою  апеляційного  суду  Херсонської   області   від   29
листопада 2005 року вирок щодо ОСОБА_2. змінено: його дій з  ч.  2
ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         перекваліфіковано на ст. 27 ч. 5  і
ст. 309 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         і призначено покарання 2  роки
позбавлення волі. На підставі ст. 70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за
сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 309 ч. 2, 27 ч. 5 і  ст.
309 ч. 2 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  ОСОБА_2.  визначено  остаточне
покарання 3 роки позбавлення волі. У решті вирок щодо ОСОБА_2.  та
в цілому щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
 
     ОСОБА_1 та ОСОБА_2  визнано  судом  винними  і  засуджено  (з
урахуванням змін, внесених  апеляційною  інстанцією)  за  злочини,
вчинені ними за таких обставин. ОСОБА_1 у невстановленої особи  на
початку січня 2004 року придбав  з  метою  збуту  та  зберігав  за
місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1  особливо  небезпечний
наркотичний засіб  -  ацетильований  опій  вагою  0,  1854  грами,
частину якого - 0,02 грами 6 січня 2004 року близько 12-ої  години
50 хвилин у під'їзді зазначеного будинку через  пособника  ОСОБА_2
збув ОСОБА_3.
 
     У такий же спосіб ними було вчинено того ж дня близько  13-ої
години збут наркотичного засобу - ацетильованого опію у  кількості
0, 018 грамів ОСОБА_4; близько 13-ї години 10 хвилин ОСОБА_5 0, 02
грами; близько 13-ої години 45 хвилин ОСОБА_4 у кількості 0,  0154
грами; близько 13-ої години 55 хвилин ОСОБА_5  у  кількості  0,018
грамів; близько 14-ої години  5  хвилин  ОСОБА_3  кількості  0,018
грамів.
 
     6 січня 2004 року близько 14-ої години 30  хвилин  ОСОБА_1  у
будинку АДРЕСА_1 збув ОСОБА_2.  особливо  небезпечний  наркотичний
засіб - ацетильований опій у кількості 0, 076 грами.
 
     ОСОБА_1 на початку лютого 2004 року  у  невстановленої  особи
придбав з метою збуту особливо  небезпечний  наркотичний  засіб  -
ацетильований опій в кількості 0,  184  грами,  який  зберігав  за
місцем свого проживання, частину якого у кількості 0, 02  грами  2
лютого 2004 року близько 12-ої години 50 хвилин у під'їзді будинку
збув ОСОБА_3. Того ж дня він  збув  частину  наркотичного  засобу:
близько 13-ої години у кількості 0, 014 грамів  ОСОБА_6.;  близько
15-ої години 50 хвилин у кількості 0, 02 грами ОСОБА_3; а  близько
16-ої години у кількості 0,02 грами ОСОБА_6.
 
     2 лютого 2004 року близько 20-ої години за місцем  проживання
ОСОБА_1 було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний
засіб - ацетильований опій, вага сухого залишку якого становила 0,
11 грамів, який він незаконно придбав та зберігав з метою збуту.
 
     У  касаційній  скарзі   ОСОБА_1   порушується   питання   про
скасування постановлених щодо нього судових рішень з  направленням
справи на новий судовий розгляд. Свою вимогу він мотивує  тим,  що
справа щодо нього сфальсифікована, жодних доказів на підтвердження
його  винності  здобуто  не  було,  деякі  протоколи  слідчих  дій
винесено заднім числом. Суд також не допитав жодного свідка,  яких
викликав у судове  засідання.  Крім  того,  зазначає,  що  частину
злочинів, за які його  засуджено,  було  вчинено  вже  після  його
затримання та направлення до IТТ. Вказує, що іншого засудженого  у
справі  ОСОБА_2  він  не  знає,  а  очних  ставок  між   ними   не
проводилося.
 
     Засуджений ОСОБА_2 у своїй касаційній  скарзі  також  порушує
питання про скасування постановлених судових рішень з направленням
справи  на  новий  судовий  розгляд.  Свою  вимогу   він   мотивує
фальсифікацією справи, зазначає, що  давав  визнавальні  показання
внаслідок застосування незаконних  методів  ведення  слідства,  на
досудовому слідстві та в судовому засіданні  оговорив  незнайомого
йому ОСОБА_1
 
     Заслухавши доповідь  судді  Верховного  Суду  України,  думку
прокурора Сорокіної О.А. про залишення судових рішень без зміни, а
касаційних   скарг   без   задоволення,   перевіривши    матеріали
кримінальної  справи  та  обговоривши  доводи  касаційних   скарг,
колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи  скасування  судових
рішень.
 
     Винність ОСОБА_2. та ОСОБА_1 у вчиненні злочинів підтверджена
сукупністю зібраних по  справі,  вірно  оцінених  та  обгрунтовано
покладених судом в основу  вироку  доказів,  зокрема,  показаннями
ОСОБА_2. про те, що він збував наркотичні  засоби,  які  до  цього
придбавав у ОСОБА_1,  показаннями  свідків  ОСОБА_7  -  працівника
міліції, який брав  участь  у  проведенні  оперативних  закупок  у
ОСОБА_2.  та  ОСОБА_1,  свідків  ОСОБА_3.,  ОСОБА_8,   ОСОБА_6   і
ОСОБА_5.,  які  за  дорученням   працівників   міліції   проводили
оперативні  закупки  у  ОСОБА_2.  та  ОСОБА_1,  свідків  ОСОБА_9.,
ОСОБА_10., які були понятими при проведенні слідчих дій з  ОСОБА_2
та ОСОБА_1 і підтвердили факти вилучення  у  ОСОБА_2.  наркотичних
засобів та помічених грошей, свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які  як
працівники міліції брали участь  у  проведенні  обшуку  за  місцем
проживання ОСОБА_1, під час якого у останнього  було  виявлено  та
вилучено наркотичні засоби,  свідків  ОСОБА_13  та  ОСОБА_14,  які
брали участь у якості понятих  при  проведенні  обшуку  помешкання
ОСОБА_1 і підтвердили факти вилучення у нього наркотичного  засобу
та помічених грошей, даними  висновків  численних  судово-хімічних
експертиз про родову належність та кількість наркотичних  засобів,
які було вилучено під час оперативних закупок й під час  обшуку  у
помешканні ОСОБА_1, іншими доказами.
 
     Уся сукупність  зібраних  по  справі  доказів  була  ретельно
проаналізована судом,  що  дало  можливості  дійти  обгрунтованого
висновку про доведеність винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2.  у  вчиненні
злочинів, а тому доводи їхніх скарг про незаконність засудження  є
безпідставними.
 
     Кваліфікація  дій  ОСОБА_1  за  ст.  307  ч.  2  КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , ОСОБА_2. - за ст. ст. 309 ч. 2, 27 ч. 5 і 309 ч. 2 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         є правильною, а міра  покарання  обрана  їм  у
відповідності до вимог закону.
 
     Iстотних     порушень     норм     кримінально-процесуального
законодавства  України,  які   б   тягли   зміну   чи   скасування
постановлених у справі судових рішень, немає. Посилання у  скаргах
про застосування до ОСОБА_1 та ОСОБА_2. незаконних методів ведення
слідства перевірялися судами 1-ої та апеляційної  інстанцій,  вони
визнані безпідставними з наведенням у судових рішеннях  грунтовних
мотивів.
 
     Не вбачаючи передбачених  ст.  398  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        
підстав для скасування або зміни судових рішень  щодо  ОСОБА_1  та
ОСОБА_2. та керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,
колегія суддів, -
 
                         У Х В А Л И Л А:
 
     відмовити в задоволенні касаційних скарг ОСОБА_1 та  ОСОБА_2,
засуджених вироком Суворовського районного суду міста Херсона  від
26 липня 2005 року.
 
                            С у д д і:
 
             Паневін В.О. Кліменко М.Р. Косарєв В.I.