У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
 Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного
                      Суду України у складі:
 
     Головуючого
     Шелеста М.А.
     суддів
     Заголдного В.В., Селівона О.Ф.
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві   26  жовтня  2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_2  на
вирок Заставнівського районного суду Чернівецької області  від  05
грудня 2005 року щодо ОСОБА_1.
     Цим вироком
 
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 народження, раніше судимий
     25.12.1992р. за ст.86 ч.2, 81 ч.3 КК України ( 2001-05 ) (2001-05)
        
     (в  ред.1960р.) на 11 років позбавлення волі,
     звільнений 30.06.2000р.на підставі ст.8 Закону
     України "Про амністію",
     засуджений за ст.ст.152 ч.4  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  11
років позбавлення волі,
     за ст.156 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  3  роки  позбавлення
волі.
     На  підставі  ст.70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів  остаточно  визначено  покарання  11  років   6   місяців
позбавлення волі.
     Стягнуто на користь ОСОБА_3 в інтересах  малолітньої  ОСОБА_4
30 тисяч гривень на відшкодування моральної шкоди.
     Стягнуто на користь ОСОБА_3 10 тисяч гривень на відшкодування
моральної шкоди.
     Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 21  лютого
2006 року вирок щодо ОСОБА_1. змінений. Виключено з  мотивувальної
частини визнання обтяжуючою покарання обставиною вчинення  злочину
щодо  малолітньої.  Скасовано  вирок   в   частині   стягнення   з
засудженого на користь ОСОБА_3 10 тисяч гривень  на  відшкодування
моральної шкоди. В іншій частині вирок залишений без зміни.
     Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він в  період
з осені 2001 року по весну 2004  року  вчиняв  розпусні  дії  щодо
своєї малолітньої дочки ОСОБА_4, 1993 року народження. Крім  того,
в цей же період часу він  неодноразово,  застосовуючи  фізичне  та
психічне насильство, вступав з нею у статеві зносини.
     У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_2 посилається на те, що  по
справі не добуто доказів, які б з достовірністю вказували  на  те,
що ОСОБА_1 вчинив інкриміновані йому злочини. Крім того, проведені
по справі експертизи  суперечливі,  суд  допустив  невідповідність
висновків, викладених у вироку, фактичним обставинам справи. З цих
підстав просить судові рішення щодо ОСОБА_1. скасувати,  а  справу
закрити за відсутністю в його діях складу злочину.
     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали  кримінальної
справи та обговоривши доводи  касаційної  скарги,  колегія  суддів
вважає, що підстав для задоволення скарги немає.
     Як видно із  матеріалів  кримінальної  справи,  висновки  про
доведеність  винності  ОСОБА_1.  у  вчиненні  інкримінованих  йому
злочинів і кваліфікацію його дій за  ст.ст.152  ч.4,  156  ч.2  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         суд зробив на підставі досліджених в  судовому
засіданні  й  детально  наведених  у  вироку  доказів,  а  саме  -
показаннях потерпілої ОСОБА_4,  представника  потерпілої  ОСОБА_3,
свідків  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,    даних   висновків   судово-медичних
експертиз обстеження потерпілої, інших доказах.
     Аналіз  доказів,  на   які   послався   суд,   свідчить   про
правильність висновків суду та повну доведеність винності ОСОБА_1.
у вчинених злочинах.
     Доводи скарги адвоката про те, що  суд  потерпіла  та  свідки
обмовили  ОСОБА_1.  -  перевірялися  та  свого  підтвердження   не
знайшли, оскільки їх показання підтверджені матеріалами справи і у
колегії суддів відсутні підстави не довіряти цим показанням.
     Не знайшли свого підтвердження і  доводи  про  суперечливість
судово-медичних  експертиз,  оскільки  суд  у  судовому  засіданні
детально дослідив їх та дав належну оцінку.
     Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні  й
оцінці доказів, які б ставили під  сумнів  правильність  висновків
суду щодо доведеності винності ОСОБА_1. та кваліфікації  його  дій
органами досудового слідства та судом не допущено.
     Що  стосується  призначеного  ОСОБА_1   покарання,   то   при
вирішенні цього питання суд, відповідно до вимог ст.65 КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , врахував тяжкість вчинених ним  злочинів,  обставини,
що пом'якшують покарання, дані про його особу, воно є  законним  і
справедливим.
     Підстав  для  призначення  справи  до  касаційного  розгляду,
відповідно до вимог ст.389 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , немає.
     З урахуванням  наведеного,  керуючись  ст.  394  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів, -
 
                         У Х В А Л И Л А:
     Відмовити адвокату ОСОБА_2, яка діє в  інтересах  засудженого
ОСОБА_1, у задоволенні касаційної скарги.
 
                             Судді :
     Заголдний В.В.  Шелест М.А.  Селівон О.Ф.