У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Жука В.Г.,
суддів
Коновалова В.М. і Лавренюка М.Ю.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 жовтня 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Ялтинського міського суду АР Крим від 21 лютого 2005
року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
раніше не судимого,
засуджено:
за ч. 2 ст. 162 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення
волі;
за ч. 1 ст. 152 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення
волі;
за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 152 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6
років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 остаточно
призначено 7 років позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 26 квітня 2005 року
вирок залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 15.10.2004 року,
перебуваючи в нетверезому стані, незаконно проник в квартиру
АДРЕСА_1, де проживали ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і
ОСОБА_6. Потім, вибивши двері в кімнату НОМЕР_1, де проживала
ОСОБА_2, ОСОБА_1 із застосуванням фізичного та психологічного
насильства згвалтував її.
Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1 проник в кімнату
НОМЕР_2, де проживали ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, та застосовуючи
насильство намагався згвалтувати ОСОБА_3, заподіявши останній
легкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про
скасування судових рішень та направлення справи на нове досудове
слідство. Посилається на однобічність та неповноту у дослідженні
обставин справи. Не визнає себе винним у скоєнні злочинів.
Посилається на порушення його права на захист, а саме, очні ставки
були проведені без участі захисника, він не був ознайомлений з
матеріалами справи та був порушений строк тримання під вартою.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
скарга задоволенню не підлягає.
Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність
винності ОСОБА_1 у вчинених злочинах грунтуються на зібраних та
ретельно перевірених у судовому засіданні доказах.
Як вбачається з показань потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_5,
ОСОБА_4, засуджений ОСОБА_1 вибив двері в їх квартиру та,
застосовуючи насильство, згвалтував ОСОБА_3. Після того, як
засуджений залишив їх помешкання, ОСОБА_2 повідомила про її
згвалтування останнім.
Потерпіла ОСОБА_2 показала, що ОСОБА_1 незаконно проник в їх
квартиру та, застосовуючи фізичне та психологічне насильство,
згвалтував її.
Згідно з висновками судово-медичних експертиз потерпілим
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були заподіяні легкі тілесні ушкодження без
короткочасного розладу здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи, слідчими органами й судом
досліджені всі обставини, які могли мати значення для справи, тому
посилання у скарзі на однобічність і неповноту досудового й
судового слідства у справі необгрунтовані.
Дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст. 152, ч. 2
ст. 15 і ч. 2 ст. 152 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано
правильно.
Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону
і є справедливим.
Посилання засудженого на порушення його прав на захист, а
також на інші порушення кримінально-процесуального закону
безпідставні, оскільки дана обставина перевірялася судом
апеляційної інстанції і свого підтвердження не знайшла.
Iстотних порушень кримінально-процесуального закону, які б
могли бути підставою для скасування чи зміни судових рішень не
знайдено.
Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з
повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
осіб не
вбачається.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1
відмовити.
Судді:
В.Г. Жук В.М. Коновалов М.Ю. Лавренюк