У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі:
     головуючого
     Жука В.Г.,
     суддів
     Коновалова В.М. і Лавренюка М.Ю.,
     за участю прокурора
     Кравченко Є.С.
 
     розглянула в судовому засіданні 26  жовтня  2006  року  в  м.
Києві кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника
прокурора Хмельницької області на  вирок  Iзяславського  районного
суду Хмельницької області від 14 січня 2005 року, яким
 
     ОСОБА_1, такого, що не має судимості
 
     в силу ст. 89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
 
     засуджено:
 
     за ч. 2 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 5 років  6  місяців
позбавлення волі;
 
     за ч. 1 ст. 125 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  1  рік  обмеження
волі.
 
     На підставі ч.  1  ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1
остаточно призначено 5 років 6 місяців позбавлення волі.
 
     ОСОБА_2, раніше не судимого,
 
     засуджено:
 
     за ч. 2 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         із  застосуванням  ст.
69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 5 років обмеження волі:
 
     за ч. 1 ст. 125 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  1  рік  обмеження
волі.
 
     На підставі ч.  1  ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_2
остаточно призначено 5 років обмеження волі.
 
     Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 30 березня
2005 року вирок залишено без зміни.
 
     ОСОБА_1  та  ОСОБА_2  визнано  винними  у  тому,   що   вони,
18.08.2004 року після розпиття спиртних напоїв,  знаходячись  біля
бару IНФОРМАЦIЯ_1 по АДРЕСА_1 затіяли бійку з ОСОБА_3,  в  процесі
якої наносили йому удари руками і ногами в різні частини  тіла  та
спричинили останньому легкі  тілесні  ушкодження  з  короткочасним
розладом здоров'я.
 
     Крім того, 18.08.2004 року вони біля цього ж бару  заволоділи
мотоциклом марки МТ-10-08  д.н.  НОМЕР_2  вартістю  871  грн.,  що
належав ОСОБА_3.
 
     26.09.2004 року  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2,  перебуваючи  в  стані
алкогольного  сп'яніння,  в  с.   Мокрець   Iзяславського   району
заволоділи автомобілем  ВАЗ-21063,  д.н.  НОМЕР_1,  вартістю  9707
грн., який належав ОСОБА_3 та  потерпілому  ОСОБА_4,  побивши  при
цьому останнього,  заподіявши  йому  легкі  тілесні  ушкодження  з
короткочасним розладом здоров'я.
 
     У касаційному  поданні  порушується  питання  про  скасування
вироку та направлення справи на нове  розслідування  у  зв'язку  з
неправильним  застосуванням  кримінального  закону,   що   потягло
необгрунтовану м'якість призначеного покарання.  На  думку  автора
подання, дії ОСОБА_1 та  ОСОБА_2  за  ч.  2  ст.  289  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
          по  епізоду  заволодіння  автомобілем  ОСОБА_4  судом
кваліфіковані неправильно, оскільки вони застосували до останнього
насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я, а тому їх дії
повинні кваліфікуватися за ч. 3 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     Заслухавши доповідача, прокурора перевіривши матеріали справи
та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів  вважає,
що подання підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Відповідно до вимог ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         підставою
для скасування чи зміни вироку, ухвали чи  постанови  є,  зокрема,
неправильне  застосування  кримінального  закону,  невідповідність
призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
 
     Як  вбачається  з  матеріалів  справи,  потерпілому   ОСОБА_4
засудженими  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2   під   час   заволодіння   його
автомобілем   були   заподіяні   легкі   тілесні   ушкодження    з
короткочасним  розладом  здоров'я,   що   підтверджується   даними
висновку судово-медичної експертизи.
 
     Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12
( v0012700-92 ) (v0012700-92)
         від 25.12.1992 року "Про судову практику в справах
про  корисливі  злочини  проти  приватної  власності"   заподіяння
потерпілому   легкого   тілесного   ушкодження,   яке   спричинило
короткочасний розлад здоров'я є небезпечним для життя чи здоров'я.
 
     Наведене свідчить, що  дії  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2  по  епізоду
незаконного  заволодіння  транспортним  засобом  ОСОБА_4   повинні
кваліфікуватися, як незаконне  заволодіння  транспортним  засобом,
вчинене повторно, за попередньою змовою групою  осіб,  поєднане  з
насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
 
     За таких обставин колегія суддів вважає,  що  судові  рішення
підлягають  скасуванню,  а  кримінальна  справа   направленню   на
досудове слідство.
 
     Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів
 
     у х в а л и л а :
 
     Касаційне подання першого заступника  прокурора  Хмельницької
області задовольнити.
 
     Вирок Iзяславського районного суду Хмельницької  області  від
14 січня 2005 року та увалу апеляційного суду Хмельницької області
від 30 березня 2005 року щодо  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2  скасувати,  а
кримінальну справу направити на досудове слідство.
 
     Судді:
 
     В.Г. Жук В.М. Коновалов М.Ю. Лавренюк